Інженерно-геологічні карти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інженерно-геологічні карти (рос. инженерно-геологические карты, англ. engineering geological maps, нім. ingenieurgeologische Karten f pl) – вид геологічних карт , на яких показані всі найважливіші геол. чинники, які враховуються при плануванні, проектуванні, будівництві, експлуатації споруд і проведенні інш. інж. заходів, а також при прогнозі змін геол. середовища під впливом інж.-госп. діяльності.

На І.-г.к. відображені вік, генезис, умови залягання, склад, будова і фізико-механіч. властивості гірських порід і комплексів і їх поширення, геоморфологічна характеристика території, гідрогеол. умови, геодинамічні явища.

Карти супроводжуються розрізами, таблицями, текстовими поясненнями. І.-г.к. класифікуються за призначенням, змістом, масштабами.

За призначенням розрізнюють загальні і спеціальні І.-г.к.

Загальні карти є багатоцільовими і містять інж.-геол. інформацію, необхідну для обґрунтування різних видів інж.-госп. освоєння територій.

На спец. І.-г.к. показуються окремі інж.-геол. характеристики. У залежності від змісту розрізняють часткові (аналітичні) і комплексні (синтетичні) карти.

За масштабом І.-г.к. поділяють на: оглядові (1:1000000 і дрібніше), які складаються для загальної інж.-геол. характеристики великих природно-економічних регіонів; дрібномасштабні (1:500000 - 1:100000), які використовуються для планування розміщення спо-руд, передпроектних робіт, при проектуванні детальних інж.-геол. робіт, регіональних прогнозах; середньомасштабні (1:50000 - 1:25000), необхідні для оптимального вибору буд. майданчиків, прийняття принципових проектних рішень, складання локальних прогнозів тощо і ве-ликомасштабні (1:10000 і крупніше), призначені для інж.-геол. обґрунтування умов будівництва і експлуатації конкретних споруд (шахт, кар'єрів і т.д.).