Інтенсивність розробки пласта корисної копалини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтенсивність розробки пласта корисної копалини (рос. интенсивность разработки пласта полезного ископаемого; англ. relative intensity of reservoir engineering; нім. relative Intensität f des Flözabbaus) – показник, який характеризує відносний темп вироблення пластів багатопластового об’єкта, що виражається через відношення частки видобутку із конкретного пласта в річному видобутку з об’єкта в цілому до частки запасів цього пласта в початкових видобувних запасах об’єкта.
Найчастіше застосовується при нафтовидобуванні.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
