Інфрачервона спетроскопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інфрачервона спетроскопія, ІЧ-спектроскопія, (рос. инфракрасная спектроскопия, ИК-спектроскопия, англ. infra-red spectroscopy; нім. Infrarot-Spektroskopie f) – різновид молекулярної оптичної спектроскопії, оснований на взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням в ІЧ діапазоні: між червоним краєм видимого спектра (хвильове число 14000 см^-1) і початком короткохвильового радіодіапазону (20 см^-1).

ІЧ-спектри виникають при поглинанні ІЧ-випромінення на частотах, що співпадають з деякими власними коли-вальними і обертальними частотами молекул або з частотами коливань кристаліч. ґратки. ІЧ-спектри отриму-ють за допомогою спектрометрів різних типів, робочий діапазон яких знаходиться в межах т.зв. фундаментальної ІЧ-області (300см^-1 - 4000см^-1).

Найпоширенішим при приготуванні зразків для І.ч.с. є метод, оснований на приготуванні таблеток з КBr.

На основі ІЧ-спектрів можна проводити якісний та кількісний аналіз речовини.

І.ч.с. дозволяє отримувати спектри речовини у всіх її аґреґатних станах.

І.ч.с. відбивання використовується при дослідженні твердих тіл, особливо монокристалів. Для сильнопоглинаючих зразків і поверхневих сполук розроблений т.зв. метод порушеного повного внутрішнього відображення.

І.ч.с. застосовується для виявлення і оцінки фаз, вміст яких в руді, г.п. більше 1-5%. І.ч.с. - джерело інформації для вирішення таких питань кристалохімії, як будова складних комплексних аніонів, ізоморфних заміщень у мінералах тощо.

Успішно використовується І.ч.с. для вивчення флотаційних реаґентів, міжфазної зони “адгезив-субстрат”, ідентифікації і кількісних вимірювань пром. забруднень, аналізу в польових умовах, вивчення реакцій в атмосфері та ін.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3