Їрасек Алоїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алоїс Їра́сек (чеськ. Alois Jirásek) (інколи також Алоїз; 1851–1930), чеський романіст та поет. Народився 23 серпня 1851 р. в Гронові, в родині шевців-селян. Вивчав історію та літературу в Празькому університеті, пізніше викладав в училищі в Литомислі та Празькому університеті. Вірші видавав з 1871. Зазнав великого впливу романтизму В. Скотта, А. Міцкевича, Ю. І. Крашевського. Перейшов до прози, де головним джерелом натхненням стала чеська історія, а центральною темою - осягнення чехами національного самоусвідомлення. Відзначився описом чеської давнини, зокрема епохи гуситського руху 14–15 ст., якому присвячені його романи «Серед течій» (Mezi proudy, тт. 1–3, 1887–1890), «Проти всіх» (Proti všem, 1893), «Братерство» (Bratrstvo, тт. 1–3, 1898–1908); найбільшого успіху він досяг в романтичній епопеї «Ф. Л. Вєк» (F. L. Věk, тт. 1–5, 1888–1906), присвяченій боротьбі чехів за національне відродження (18 ст).

У Їрасека простий, прозорий стиль, історичні події він описує живо та реалістично. В його історичних романах відображений дух чеської нації. Серед його чисельних творів – історичні драми «Ян Гус» (Jan Hus), «Ян Жижка» (Jan Žižka), Ян Рогач (Jan Roháč).

Помер Алоїс Їрасек у Празі 12 березня 1930.