Аерологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аероло́гія — наука про високі шари атмосфери, частина метеорології. Часто цей термін вживають у більш вузькому значенні, як вчення про методи дослідження високих шарів атмосфери та прилади, що при цьому застосовуються.

Аерологія у гірництві (англ. mining aerology, нім. Aerologie im Bergbau) — галузь гірничої науки, що вивчає властивості атмосфери шахт і кар'єрів, закони руху повітря, переносів газу, пилу, теплоти в гірничих виробках і в масиві гірських порід. Базується на законах загальної аеродинаміки і термодинаміки. Наукові основи вентиляції шахт розробляє шахтна аерологія Осн. розділи шахтної аерології — шахтна атмосфера, шахтна аеродинаміка, шахтна газодинаміка, динаміка шахтних аерозолів, шахтна термодинаміка. Головні проблеми наукової дисципліни — зниження аеродинаміч. опору виробок, вдосконалення методів розрахунку шахтних вентиляційних мереж, підвищення ефективності дегазації шахт, розробка ефективних методів і засобів теплового кондиціонування шахтного повітря, розробка науково обґрунтованих методів розрахунку кількості повітря, необхідного для вентиляції шахт, створення наук. основ автоматизованого управління вентиляцією шахт, підвищення надійності шахтних вентиляційних систем. Аерологія кар'єрів розробляє наук. основи прогнозу атм. умов і провітрювання відкритих гірничих розробок. Осн. розділи аерології кар'єрів: атмосфера і мікроклімат кар'єрів, аеродинаміка, термодинаміка, газопилова динаміка атмосфери кар'єрів. Осн. метод дослідження аерології — теоретичний аналіз в поєднанні з експериментальними дослідженнями і натурними спостереженнями, а також комп'ютерним моделюванням.