Азурит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() |
|
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Колір | темно-синій, в аґреґатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. |
Сингонія | моноклінна |
Твердість за шкалою Мооса | 3,5—4 |
Блиск | скляний |
Питома вага | 3,8 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Азури́т (франц. l'azur) — поширений вторинний мінерал міді.
Основний карбонат міді острівної будови — Cu3[OH]2[CO3]2. Склад (%): CuО — 69,24; CO2 — 25,53 %; Н2О — 5,23. Містить 55,3 % Сu. Кристалізується в моноклінній сингонії; кристалічна структура координаційна. Утворює щітки, друзи дрібних, рідше — довгопризматичних кристалів. Характерні також радіально-променисті агрегати, конкреції, щільні маси і землисті скупчення. Густина 3,8. Твердість 3,5—4. Колір у кристалах темно-синій, в аґреґатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. Блиск скляний. Типовий мінерал зони окиснення сульфідних родовищ міді. При подальшому окисненні переходить в малахіт. Азурит — один з мінералів-індикаторів мідних руд, а також другорядний рудний мінерал міді і сировина для приготування синьої фарби. Збагачується флотацією.
УРЕ: l'azur — синява, блакить) — мінерал, основний карбонат міді Cu3(CO3)2(OH)2. Зустрічається А. у вигляді дрібних кристалів, їхніх зростків і землистих мас темносинього кольору. Блиск скляний, твердість 3,5—4, пит. в. 3,7—3,9. Звичайно асоціює з малахітом, випадаючи, як і він, з водних розчинів при окисленні сульфідів міді. Іноді використовується як мідна руда. Чистий А. (особливо землисті відміни) йде на виготовлення синьої фарби. На Україні відомий
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3