Аксиніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аксиніт
Загальні відомості
Клас мінералу	кільцеві силікати
Ідентифікація
Колір	червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий
Форма кристалів	пластинчасті з гострими кінцями
Сингонія	триклінна
Твердість за шкалою Мооса	6,50—7,25
Блиск	скляний
Питома вага	3,25—3,30 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю, Ca₂(Fe₂+,Mn₂+)AI₂ [Si₄O₁₂]•[ВО₃] (ОН).

Містить (%): CaО – 20,13; FeО – 5,94; MnО – 3,08; AI₂О₃ – 18,02; В₂О₃ – 5,84; SiO₂ – 42,73; Н₂О – 1,37.

Домішки: MgO; Fe₂O₃.

За співвідношенням Fе і Мn в А. виділяють

• фероаксиніт (Ca₂FeAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH)),
• манганаксиніт (Ca₂MgAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH) )
• тинценіт (високомарганцевий А.; Ca₂MnAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH) ));

Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями.

Густина 3,25—3,30. Твердість 6,50—7,25.

Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий. Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше - гідротермальних жил.

Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.

Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах - з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку та ін.

Розрізняють:

• аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
• аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3% MgO);
• аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14% MnO).

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3