Альпійські луки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альпійські луки - гірські луговини, вкриті трав'янистою рослинністю, що в гірських масивах знаходяться над лінією лісу. Висота, на якій починаються альпійські луки, залежить в найбільшій мірі від клімату регіону та географічної широти місцевосці (чим далі від полюсів, тим вище починаються альпійські луки). Звичайно від лінії гірських лісів альпійські луки відокремлені поясом субальпійських лук.
Для альпійських лук характерна специфічна, звичайно низкоросла, рослинність, а також рослинність, що утворює "трав'яні подушки". Це зближує даний тип екосистем з тундровими, завдяки чому альпійські луки також називають "гірською тундрою".
Ґрунтовий шар на альпійських луках звичайно порівняно тонкий та малородючий, з чисельними включеннями каміння та щебеню; в помірному поясі в ґрунті альпійських лук звичайно формується глеєвий прошарок.
Позаяк альпійські луки зустрічаються практично у всіх регіонах Землі, то не можна виділити види тварин, які були б характерними для них усіх. Але часто, особливо в тропічних та субтропічних регіонах, альпійські луки представляють собою острови реліктових екосистем, відрізані один від одного більш жарким низинним кліматом. На таких ділянках можуть зберігатись види, відсутні або зниклі в оточуючій місцевості - часто це релікти минулої льодовикової епохи. Таким видом, наприклад, є ефіопський вовк, що зараз зберігся в кількох високогірних островкових популяціях, де існує підходящий для нього, відносно прохолодний клімат.
В Україні альпійські луки існують в Карпатах, де називаються "полонинами", а також в Криму, де їх називають "яйли".
