Аліменти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алімéнти (лат. alimentum — харчі, продовольство) — обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребує цього. Проводяться або за згодою, або в судовому порядку. При розлученнях кошти виплачуються на утримування дітей, а в деяких західних країнах відповідно до шлюбного договору на утримування одного колишнього партнера іншим. Найпоширенішим є утримання батьками неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також утримання дітьми непрацездатних батьків. Діти можуть бути звільнені від сплати аліментів для утримання своїх батьків, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків.
В Україні аліменти на дітей, у разі стягнення їх у судовому порядку, визначаються в розмірі однієї четвертої заробітку на одну дитину, однієї третини заробітку — на двох дітей, половини заробітку — на трьох та більше дітей, але в усіх випадках розмір аліментів не може бути меншим двадцяти п'яти відсотків мінімального заробітку на кожну дитину.
УРЕ:
Аліменти — утримання, яке зобов'язана давати одна особа іншій в силу родинних зв'язків, усиновлення, шлюбу. Аліментні права і обов'язки взаємні: не лише батьки алімен-тують своїх неповнолітніх (і непрацездатних повнолітніх) дітей, але й повнолітні (працездатні) діти зобов'язані пожиттєво утримувати своїх непрацездатних батьків, що потребують допомоги. Утримують також одне одного подружжя, які перебувають в зареєстрованому шлюбі (якщо один з них непрацездатний). Розмір А. на утримання неповнолітніх дітей обчислюється в відсотковому відношенні до заробітку відповідача (1/4 заробітку на утримання одної дитини, 1/3 — на утримання двох і 1/2 — на утримання трьох і більше дітей). Розмір А. на утримання дітьми батьків, а також подружжям одне одного встановлюється судом залежно від матеріального становища сторін. За законодавством УРСР, А. на утримання непрацездатної дружини сплачуються пожиттєво.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 квітня 1951 зобов'язані аліментувати: повнолітні брати і сестри неповнолітніх братів і сестер, також дід і баба — неповнолітніх або непрацездатних повнолітніх онуків, якщо батьки не можуть їх утримувати; повнолітні онуки — непрацездатних діда чи бабу, якщо вони не можуть одержати А. від другого подружжя або дітей; вітчим і мачуха—неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх пасинків і падчерок, якщо батьки не можуть їх утримувати і якщо ці умови настали до переходу пасинків і падчерок на утримання вітчима й мачухи; повнолітні пасинки і падчерки — непрацездатних вітчима і мачуху, якщо останні утримували їх протягом не менше 10 років. Особи, які взяли на себе виховання чужих дітей (крім опікунів, піклувальників і тих, хто взяв дітей на патронування), утримують цих неповнолітніх або непрацездатних повнолітніх дітей, якщо їхні батьки не можуть їх утримувати.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Бошко В. И. Очерки советского семейного права. К., 1952;
- Свердлов Г. М. Советское семейное право. М., 1958.
- Див. також: Законодавча термінологія
