Андрич Іво
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І́во А́ндрич (1892—1975) — боснійський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 року.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Народився 10 жовтня 1892 в Травнику (Боснія) в сім'ї ремісника. 1914 був заарештований австр. урядом за участь у патріотичній організації «Молода Боснія».
[ред.] Творча дільність
Перші твори Андрича — ліричні фрагменти й вірші прозою («Ex ponto», 1918; «Хвилювання», 1921), оповідання («Шлях Алії Джерзелеза» та ін.). Літературна діяльність поєднував з революційною та боротьбою за свободу й незалежність Югославії. Перу Андрича належить кілька збірок повістей і оповідань, романи-хроніки «Міст на Дрині» (1945), «Травницька хроніка» (1945), «Панночка» (1945) та ряд нарисів про видатних діячів югославської і світової культури — Негоша, Кочича, Петрарку, М. Горького. Романи (Міст на Дрині) та оповідання, головним чином з історії Боснії; екзистенціальна проблематика.
[ред.] Твори
Тв.: Укр. перекл.—
- Міст на Дрині. К., 1957;
- Зеко. К., 1958.
Нобелівська премія в галузі літератури 1961 року.
