Антилопи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Птахи | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
Антило́пи (букв, «квіткоокі», грец. ανθος — квітка, ωψ — око) — група жуйних парнокопитних род. бичачих. Раніше А. об'єднували в одну підродину Antilopinae. Тепер є спроби поділити їх на кілька підродин, але загальноприйнятої схеми такого поділу ще немає. Спорідненість А. іноді дуже далека (збірна група), а зовнішня подібність зумовлена подібністю умов існування. А. переважно стадні тварини відкритих просторів (степів, напівпустель), деякі—гірські; розміри мінливі — від величини зайця до бика.
Роги різноманітної форми, здебільшого є в обох статей, постійні, лише у вилорога вони періодично спадають. А. є об'єктами мисливства; використовуються м'ясо, шкура, роги. Поширені А. переважно в Африці, а також Пд. і Центр. Азії, Пд.-Сх. Європі і Пн. Америці. В Пд. Америці (Бразілія) відомі лише викопні А. Всього тепер живе бл. 150 видів, з них 5 видів в СРСР: горал, джейран, дзерен, сарна, сайгак. Останній реакліматизований в Україні (в Азово-Сивашському заповідно-мисливському г-ві). Відомо багато вимерлих видів А., які, починаючи з міоцену, жили в Африці, Азії, Європі, зокрема в Україні (газель, трагоцерус). В Давньому Єгипті деякі А. були одомашнені. В Українському н-д. інституті тваринництва степових районів їм. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» одомашнюють як м'ясо-молочну тварину канну. Найвідоміші А.: аддакс, болотяна антилопа, бубал, гну, каама, козобик (в т. ч. куду), коне-бик, кобус, нільгау, оленебик (в т. ч. канна), сарнобик (в т. ч. бейза), снігова антилопа, чотирирога антилопа.
