Апенніни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апенні́ни, 9іт. Appennini), гори в Італії, на Апеннінському півострові; довжина 1 350 км; висота до 2 914 м (вершина Корно в Абруццьких Апеннінах); складаються з вапняків, сланцю, пісковиків; землетруси; ліси (дуб, каштан, бук, ялина), альпійські луки; в нижніх ярусах сади, виноградники, маслинові гаї.
УРЕ:
АПЕННІНИ — гірська система в Італії. Становить кістяк Апеннінського півострова. На Пн. Зх. сполучається з Альпами, на Пд. Сх.—з Калабрійськими горами. Довжина бл. 900 км, ширина — до 100 км. Інколи до А. відносять гори Калабрії і навіть Сіцілії, і тоді довжина їх відповідно збільшується до 1100 і 1500 км. Макс. висота А. 2914 м (гора Корно в масиві Гран-Сассо-д'Італія). Власне А. утворені головним чином з мезозойських, палеогенових і неогенових пісковиків, глин та вапняків, які були зім'яті в складки в процесі альпійської складчастості. Найтиповіші для А. ландшафти середньовисотних гір з м'якими схилами та округлими вершинами. Є численні виходи мінеральних джерел та родовища будівельного і виробного каменю. На нижніх схилах збереглися зарості вічнозелених чагарників, гаї вічнозелених дубів та середземноморських сосен. Вище — каштанові, дубові, букові та ялино-смерекові ліси, здебільшого вирубані. Дуже поширені культурні ландшафти: на нижніх схилах виноградники, оливкові та цитрусові насадження, вите — ниви і пасовиська.
