Апное
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апное (грец. απνοια — відсутність дихання) — тимчас. припинення дихальних рухів, зумовлене гальмуванням дихального центра, розташов. в довгастому мозку, найчастіше — внаслідок посиленої вентиляції легень (після посиленого довільного або штуч. дихання). Це призводить до збідніння крові на вуглекислоту, яка подразнює дихальний центр. А. може бути викликане також збудженням чутливих нервових закінчень легень, кровоносних судин, шкіри та ін.
Апное припиняється при відновленні нормального вмісту вуглекислоти, а також при нестачі кисню в крові.
[ред.] Література
 |
У цієї статті немає інтервікі-посилань |
