Аренський Антон Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антон Аренський

Анто́н Степа́нович А́ренський (30 червня (12 липня) 1861, Новгород — 12 лютого (25 лютого) 1906, біля Теріокі, нині м. Зеленогорськ Ленінградської області Росії) — російський композитор, піаніст, диригент і педагог.

[ред.] Біографічні дані

Закінчив Петербурзьку консерваторію (1882) по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова.

У 1883—1895 викладав у Московській консерваторії; 1895—1901 — керівник петербурзької Придворної співацької капели.

Серед учнів Аренського — Рейнгольд Глієр.

[ред.] Творчість

Хоч творчості Аренського бракувало справжньої глибини, проте в цілому він ішов за традиціями прогресивної російської реалістичної музики. Його творчості властиві правдивість, виразність, задушевність, висока майстерність, на ній помітно позначився вплив Петра Чайковського.

В останні роки життя Аренський часто гастролював, побував також і в Україні (Харків, Київ, Катеринослав (нині Дніпропетровськ), Одеса).

[ред.] Твори

Опери
- «Сон на Волзі» (1888),
- «Рафаель» (1894),
- «Наль і Дамаянті» (1903),
Балет «Ніч в Єгипті» (1900),
Музика до поеми Олександра Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» (1899),
Дві симфонії,
Інструментальні ансамблі,
Романси на слова О. Апухтіна, Д. Ратгауза, Т. Щепкіної-Куперник.

На українську тему написав фантазію на иеми І. Рябінвна для фортепіано з оркестром (1899), в якій розробив мелодію київської билини «Про Вольгу та Микулу».

Теоретичні праці Аренського — підручники з гармонії та аналізу музичних форм.