Артіль побутова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арті́ль побуто́ва — форма тимчасового (сезонного) трудового об'єднання невеликого числа людей (5—50 осіб) на основі усного договору, що існувала у багатьох народів світу в період феодалізму і формування капіталізму.
Артілі побутові давали можливість колективно виконувати роботи (вантаження, збирання врожаю, заготівля лісу) або вести промисли (рибальство, полювання тощо), які були не під силу одній людині.
У східних слов'ян ще в 12—13 ст. існували риболовецькі і мисливські («ловчі дружини») артілі.
З 16 століття відомі Артілі побутові в землеробстві, скотарстві та ін. галузях с. г. і промислів.
У 16—18 ст. значного поширення на Україні набувають артілі («валки») чумаків та рибалок («ватаги забродчиків»); у 19 ст. було багато артілей косарів, молотників, чередників, мулярів, столярів, вантажників та ін. З розвитком капіталізму побутові артілі поступово зникають, не витримуючи конкуренції капіталістичних підприємств, або перетворюються в капіталістичні кооперативні об'єднання.
