Багратіди вірменські
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баграті́ди вірме́нські (Баграту́ні) — царська династія Вірменії (9—11 століття). За Ашота І. Багратіди досягли царської влади (886) і зробили центральною областю Ширак зі столицею в м. Ані. Багратіди добилися незалежності Вірменії від Багдадського халіфату і розширили її володіння.
За Багратідів посилюється закріпачення селян і загострюється класова боротьба.
Найбільшої могутності Багратіди досягли в 10—11 ст. Після захоплення Вірменії Візантією (1045) Багратіди втратили царську владу.
