Баренцове море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ба́ренцове мо́ре — частина Північного Льодовитого океану, між островом Шпіцберґен (Норвегія), Новою Землею (Росія) і Скандинавським півостровом. Площа 1,4 млн. км². Глибина до 600 м. Значні родовища природного газу.

Баренцове море — окраїнна частина Пн. Льодовитого океану, що лежить між материковим берегом Європи, Новою Землею, Землею Франца-Йосифа і Шпіцбергеном. По лінії мис Південний (о. Зх. Шпіцберген) — острів Ведмежий — мис Нордкап Б. м. межує на Зх. з Гренландським та Норвезьким морями, на Пд. — з Білим м.; умовна межа проходить по лінії Канін Ніс — Святий Ніс. Пл. 1405 тис. км², глиб. 100—350 м, макс. — 600 м. Норвезькі береги Баренцового моря стрімкі, порізані фіордами, в межах СРСР — більш пологі, мають багато зручних бухт. Завдяки отеплюючому впливу Нордкапської теплої течії пд.-зх. частина Баренцове море не замерзає і протягом всього року доступна для навігації. Т-ра води Б. м. взимку —11°, влітку від +5 до +7°. Солоність вод Баренцового моря наближається до пересічної солоності океану (32—35 %), у пд.-сх. ч. завдяки принесенню ріками прісних вод трохи нижча. Баренцове море багате на промислову рибу і морського звіра. За виловом риби Баренцове море посідає третє місце в СРСР.

Головні об'єкти промислу — тріска, пікша, морський окунь, оселедець; біля Горла Білого моря — промисел гренландського тюленя. Виловлюють також білуху і лахтака.

Порти: Мурманськ, Печенга, Індіга, Нар'ян-Мар (СРСР), Вардьо, Вадсьо (Норвегія).

Найважливіші статті вантажообороту: кам'яне вугілля, риба, будматеріали.

Назване на честь голландського мореплавця В. Баренца.

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.