Баришівський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баришівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
![]() |
|||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область/АРК: | Київська область | ||||
Населення: | |||||
Площа: | 957.6 км² | ||||
Густота населення : | 42.9 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 380-380-XXX-XXXX | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Баришівка | ||||
Міста: | 0 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 38 | ||||
Районна влада | |||||
Районний центр: Баришівка
[ред.] Історія
Баришівка — селище міського типу, залізнична станція, центр району, який був утворений у 1965 р. Розташоване на схід від Борисполя, за 70 км від Києва. Його площа — 957,6 км2, або 3,4% території Київщини.
Історія Баришівщини тісно пов'язана із драматичною історією України. Пращури краю захищали свою незалежність у битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівський землі народні повстання під проводом Наливайка, Павлюка й Острянина.
Ось кілька версій походження назви селища. Відомий історик А.В.Стороженко пов'язував її з літописним Баручем, що вперше згаданий у 1125—1126 рр. Інші дослідники подають відомості про існування на місці сучасної Баришівки володіння київського князя Бориса (XI ст.) — Борисівки, а в народній вимові Баришівки (сусідній Бориспіль місцеве населення називає Баришпіль).
У XII ст. Баришівка зазнала спустошливого нападу монголо-татар. Відбудували її у другій половині XVI ст. козаки, втікачі-селяни й ремісники з Ходорова, Ржищева, Дивини та інших міст і сіл Правобережжя. У літописах XVII ст. Баришівка згадується як важливий укріплений пункт. Місцеві жителі брали участь у селянських повстаннях під проводом Тараса Трясила.
У 1843 р. селище відвідав Т. Шевченко. Поет оглянув розкопаний курган, який, до речі, зберігся до наших часів і знаходиться біля міста Березань.
Типовий ландшафт для Баришівського району: родючі поля, худоба на випасі, захопливий пташиний спів. Недарма споконвіку славилися ці землі: тут збирали мед, здобували торф, навіть займалися виробництвом шовку!
Церкви Баришівського району вишукані. Архітектурі церков сіл Гостролуччя та Селище можуть позаздрити навіть храми великих міст! Багато віків тому (II тис. до н. є. — II ст. н. є) на місці сучасного Селища жили люди, про що свідчать археологічні знахідки, і такий факт також дає право цій місцевості пишатися своїм минулим.
Переселенцями з Правобережної України, які тікали сюди від гніту феодалів, на початку XVII ст. було засновано місто Березань. Уперше воно згадується в ділових паперах Київського воєводства за 1616 р.
Березань розташована в східній частині Київської області на р. Недрі, лівій притоці Трубежа. Назву поселенню дали, мабуть, березові гаї, що були тоді в цій місцевості. І нині в місті багато берези, що прикрашає та робить неповторними його краєвиди.
Перебуваючи в Березані у 1843 р. Тарас Шевченко, написав вірша «Розрита могила». Поштовх для створення цього вірша дали враження від відвідання розкопок кургану, що проводилися на той час. Залишки кургану можна побачити і тепер.
Місцеві краєзнавці демонструють місце, де Кобзар писав вірш, обґрунтовуючи своє твердження відповідними знахідками (під час зливи в центрі Березані, на місці колишньої садиби, господар якої саме й запрошував у 1843 р. Шевченка до себе, відкрилося провалля, де знайшли дерев'яні залишки будівлі), зробленими останніми роками.
Протягом 37 років Березань була районним центром, а з 30 червня 1994 р. їй надано статусу міста обласного підпорядкування. Територія населеного пункту Березань — 0,33 км2, що становить 0,12 % загальної площі Київської області.
У місті працює краєзнавчий музей, в якому є зал з незвичайною експозицією, яка відтворює різноманіття флори та фауни цього куточка Київської області. Тут можна не тільки побачити рідкісних на наш час тварин, але й почути голоси природи, які записані на магнітофоні і супроводжують екскурсії.
[ред.] Персоналії
[ред.] Дивись також
Населені пункти Баришівського району |
|||
---|---|---|---|
Смт: | Баришівка | ||
Села: | Бзів • Більшовик • Борщів • Веселинівка • Власівка • Волошинівка • Гостролуччя • Григорівка • Дернівка • Коржі • Корніївка • Леляки • Лехнівка • Лукаші • Лук'янівка • Мала Тарасівка • Масківці • Морозівка • Недра • Паришків • Пасічна • Перемога • Пилипча • Поділля • Рудницьке • Сезенків • Селичівка • Селище • Семенівка • Устинкова Гребля • Хлопків • Хмельовик • Червоноармійське • Швачиха • Шовкове • Яблуневе • Ярешки | ||
Селища: | Садове |
![]() |
|||
---|---|---|---|
Райони | Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський | ||
Міста обласного значення | Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Буча • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів |