Бісмокліт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бісмокліт | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Колір | Кремово-білий, сіруватий, жовтувато-коричневий |
Сингонія | тетрагональна |
Спайність | досконала |
Твердість за шкалою Мооса | 2—3 |
Питома вага | 7,36 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Бісмоклі́т (рос. бисмоклит, англ. bismoclite, нім. Bismoclit) — оксихлорид бісмуту. Склад: 2[BiOCl]. Містить (%): Bi2О3 — 89,41; Cl — 13,67.
Сингонія тетрагональна.
Густина 7,36.
Твердість 2—3.
Форми виділення: дрібні лускуваті кристали або щільні землисті маси.
Спайність досконала.
Кремово-білий, сіруватий, жовтувато-коричневий. Просвічує в дрібних зернах.
Вторинний мінерал, який утворюється при зміні бісмутину або самородного бісмуту.
Асоціює з ярозитом, алунітом, церуситом, бісмутином, йодаргіритом.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3