Біґ бенд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біґ бенд (англ. big band — дослівно «великий колектив») — тип оркестру, що спеціалізується на виконанні переважно джазової музики і складається з двох груп — ритмічної та мелодичної (духової).

Зміст

1 Історичний начерк
2 Інструментовка та склад оркестру
3 Ознаки зрілості джазового оркестру
4 Джерела

[ред.] Історичний начерк

Біґ бенд з'явився у 1920-х роках із зародженням джазу і набув великої популярності в 1930-40-х роках в епоху свінгу. Зростання популярності танцювальних форм джазу, популярність великих танцювальних свят, балів, на яких грали Біґ бенди зумовили розширениння складів до декількох музикантів в кожній секції, що дозволяло досягати значної гучності звуку на великих танцювальних майданчиках.

Пізніше Біґ бенди виконували джазову музику різних напрямків, таких як наприклад кул джаз — оркестр Джила Еванса (Gil Evans) або ф'южн — оркестр Джако Пасторіуса Jaco Pastorius. В СРСР з проникненням джазу в 1960-х роках з'являються оркестри подібного складу, що отримують назву естрадних. В сучасності репертуар Біґ бендів може включати музику різних напрямків.

[ред.] Інструментовка та склад оркестру

Як правило, музика для Біґ-бендів є детально аранжованою, що залишає менше свободи для джазових солістів, на противагу малих джазових колективів, де більшу роль відіграє імпровізація. В епоху фрі-джазу існували також Біґ-бенди, що не вживали записаних аранжувань (наприклад Sun Ra Orchestra, The Art Ansamble Of Chicago).

Біґ-бенд ніколи не мав зафіксованого інструментального складу. Як правило їх кількість варіювалась від 10 до 17 (іноді більше). Класичний склад Біґ-бенду складається з ритмічної секції (ударні, фортепіано, контрабас, гітара) та секції духових (іноді називають мелодична секція), що поділяється на підсекції труб, тромбонів та саксофонів.

Духова група Біґ бенду як правило включає:

5 саксофонів — 2 альта, 2 тенора, барітон. Кожен з саксофонів грає окрему партію. Лідером групи скасофонів є перший саксофоніст, що грає на альт-саксофоні.
4 труби, кожен трубач грає окрему партію. Лідером групи труб є перший трубач, що грає найвищі ноти та найскладінші пасажи.
4 тромбони — 3 тромбона та 1 бас-тромбон. Аналогічна групам труб.

У сучасному джазі застосовуються й інші духові інструменти, як дерев'яні (головним чином флейти та кларнети), так і мідні (флюгельгорни й туби). Також можуть застосовуватись вібрафон та струнні інструменти (т.зв. симфо-джаз).

Ритмічна група Біґ бенду — включає:

контрабас (або бас-гітару), що звичайно грає безперервно чвертками на 4/4. Басист задає біт та гармонічну основу.
фортепіано — в залежності від стилю, піаніст може грати окремі акценти, контрапункти, сольні фрагменти тощо.
гітару — гітарист в Біґ-бенді як правило грає простий ритм на 4/4, сольні епізоди вживаються рідко.
ударні інструменти — використовується ударна установка. Фунцією ударних є підтримка свінгового ритму на райд-тарілці або хай-хеті, а також окремі збивки та акценти (застосовують барабани, том-томи, креш-тарілки та інші).

Традиційно, на естраді при виступі оркестр розміщується наступним чином: перший ряд — скасофони, потім тромбони, а за ними — труби. Справа або зліва знаходиться ритмічна група. Інколи оркестр розташовують інакше: саксофони сидять з одного боку, а мідні — з іншому. У будь-якому випадку виконавець першої партії повинен сидіти в центрі групи.