Вектор магнітної індукції
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вектор магнітної індукції - це характеристика магнітного поля, створеного електричними струмами чи постійними магнітами.
Вектор магнітної індукції зазвичай позначають латинською літерою .
Вектор магнітної індукції визначає величину й напрямок дії магнітного поля в кожній точці простору.
[ред.] Третє рівняння Маквела
Вектор магнітної індукції входить у третє рівняння Максвела
- .
Це рівняння стверджує те, що не існує магнітних зарядів (монополів) аналогічних електричним зарядам.
В інтегральній формі третє рівняння Максвела ствержує, що потік вектора магнітної індукції через замкнену поверхню дорівнює нулю.
[ред.] Граничні умови
На розривній границі двох середовищ із різними магнітними сприйнятливостями нормальна складова вектора магнітної індукції залишається неперервною.
- Bn1 = Bn2
Тангенційні складові мають розрив, величина якого визначається неперервністю тангенційних складових напруженості магнітного поля.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |