Геделя теорема про повноту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ГЕДЕЛЯ ТЕОРЕМА ПРО ПОВНОТУ - твердження про повноту класичного числення предикатів: якщо предикатна формула істинна в будь-якій інтерпретації, то її можна вивести в численні предикатів. Доведена К. Геделем (1930). Геделя теорема про повноту є однією з найважніших теорем математичної логіки. Вона демонструє, що класичне числення предикатів містить всі логічні закони, які можуть бути подані через предикативні формули.

Відомі численні варіанти та узагальнення теореми Геделя про повноту. Наприклад, якщо з множин предикативних формул M неможливо вивести протиріччя за допомогою правил числення предикатів, то існує модель для M, тобто така інтерпретація, в якій істинні всі формули з M. Цей результат став однією з відправних точок при конструюванні теорії моделей.

[ред.] Див. також

• Геделя теорема про неповноту

Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.