Електрод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електрод (від электро- та грецького hodos - шлях) — (рос. электрод, англ. electrode, нім. Elektrode f)- конструктивний елемент електронного, йонного чи електротехнічного приладу чи технологічної установки, який є провідником певної форми, що з'єднує відрізок електричного ланцюга, який знаходиться в робочому середовищі (вакуум, газ, напівпровідник, рідина), з іншою частиною цього ланцюга, яка утворюється дротами.

Електрод електронного приладу (електронної лампи, електроннопроменевого приладу, напівпровідникового приладу, тощо) зазвичай виготовляють у вигляді пластинки, сітки, циліндра, тощо. Електрод виконує різноманітні функції, наприклад, такі електроди, як катод, фотокатод, використовуються як джерела електронів; сітки (керуючі, екрануючі, антидінатронні) та електроди електронних гармат використовуються для створення всередині приладу електричних полів які керують рухом електронів і йонів в робочому середовищі; анод виконує роль коллектора електронів.

Електродом підводять електричний струм до рідини і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів.