Кальвіністська церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кальвіні́стська це́рква, Кальвіні́зм — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст. На відміну від католицької церкви, кальвіністська церква засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства. Кальвіністи, як і католики, переслідували та нищили своїх ворогів.

Кальвіні́зм — напрямок протестантизму заснований Ж. Кальвіном і поширений в Шотландії, Нідерландах і в частині Швейцарії; кальвінізм також прийнятий пуританами в Англії, Новій Англії й Пресвітеріанською і Конгрегаціоналістською церквами в США. Основу доктрини становить ідея приречення, відповідно до якої деякої душі заздалегідь обрані Богом, завдяки жертві Христа, для порятунку, а інші прокляті. Хоча в даний час кальвінізм у його найбільш суворій інтерпретації зустрічається рідко, у 20 столітті спостерігалося його відродження у вигляді неокальвінізму, завдяки роботам Карла Барта.

Для кальвінізму характерно:

визнання лише Святого Письма, "Бог дав нам дві книги, два откровення про Себе: книгу природи та Книгу Святого Письма".
велике значення доктрини предоприділення (що йде від Божої волі - предустановленність життя людини, його спасіння та осуджения);
успіх у професійній дяяльності служить підтвержденням його вибранності,
відкидання необхідності допомоги духовенства в спасінні людей,
спрощення церковної обрядності

у кальвінізмі відкинуто всі зовнішні атрибути культу — алтар, ікони, свічки, хрест.

Проповідь — центральних момент богослужіння, вона включає співання псалмів та молитв.