Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Краби — Вікіпедія

Краби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Краби
Callinectes sapidus
Callinectes sapidus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі раки (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Підряд: Pleocyemata
Інфраряд: Brachyura
Latreille, 1802
Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться


Краби (Brachyura) - інфраряд десятиногих ракоподібних, в переважної більшості яких задня частина тіла ("хвіст") дуже вкорочена, через що вони отримали наукову назву (від грецького: brachy = короткий, ura = хвіст), це тварини, в яких черевце повністю сховане під головогрудьми. Зазвичай краби мають дуже товстий зовнішній скелет та пару клешень. Розповсюджені в усіх океанах, також існує багато прісноводних та сухопутних крабів, особливо в тропіках. Розміри крабів змінюються у великих межах: так краб-горох сягає лише кількох міліметрів завширшки, тоді як розмах кінцівок японського краба-павука може становити чотири метри.

Зміст

[ред.] Будова

В крабів п'ять пар ніг, перша з яких перетворилася на клешні, і не бере участі в пересуванні. Майже в усіх крабів черевце сховане під головогрудьми (цефалотораксом). Ротові органи крабів прикриті пласкими максиліпедами, а передня частина карапакса не утворює довгого роструму. Зябра представлені пласкими утвореннями (філобранхії), які нагадують зябра креветок, але мають іншу будову.

В більшості крабів явно виражений статевий диморфізм, тому самців і самок легко розрізняти. В самців черевце, яке сховане під цефалоторакс, вузеньке, а в самок - навпаки черевце набагато ширше через більшу кількість плеоподів. Таке пристосування необхідне самкам для виношування запліднених яєць (властиво всім плеоціематам). У видів, в яких не прослідковується статевий диморфізм за шириною черевця, самців від самок можна відрізнити за розташуванням гонопорів. У самок вони знаходяться на третьому перейоподі або поблизу нього на стерніті (у вищих крабів), а у самців гонопори знаходяться біля основи п'ятого перейоподу або поблизу нього на стерніті (у вищих крабів).

[ред.] Живлення

Краби всеїдні. Живляться переважно водоростями, але при нагоді різні види крабів можуть поїдати також молюсків, червів, інших ракоподібних, гриби, бактерій і детріт. В багатьох видів крабів наявність в раціоні як рослинної, так і тваринної їжі веде до прискоренного розвитку та більшої стійкості до несприятливих умов середовища.

[ред.] Видобуток крабів

Вилов крабів в Шотландії
Вилов крабів в Шотландії

Краби становлять до 20% усіх морських ракоподібних, що видобуваються або штучно розводяться по всьому світу. Щорічно споживається понад 1,5 млн тонн крабів, причому споживання виду Portunus trituberculatus складає п'яту частину цього числа.

[ред.] Еволюція та класифікація

До інфракласу Brachyura входить близько 70 родин, стільки ж, скільки всіх інших десятиногих. Еволюція крабів характеризується зміцненням покривів тіла та редукцією черевця (в деяких групах напрямок еволюції подібний, але ніколи не досягає таких темпів та розвитку). Тельсон у крабів втратив функціональність, а уроподи зовсім відсутні, і, можливо, перетворилися на невеличкі органи, що підтримують редуковане черевце під цефалотораксом.

У більшості десятиногих раків гонопори (статеві отвори) знаходяться на ногах. Але у крабів їх розташування змінилося, оскільки для передачі семені вони використовують перші дві пари плеоподів (додатки черевця). Оскільки черевце самців стало вузьким, гонопори змістилися від ніг до центру черевця. Подібна зміна відбулася незалежно і у самок.

Перші викопні рештки, які точно можна віднести до крабів, відомі з юрського періоду, однак кам'яновугільний рід Imocaris, описаний лише за карапаксом, цілком вірогідно відносився до примітивних крабів. Радіацію крабів можна пояснити розділенням Гондвани або одночасною радіацією кісткових риб - найголовніших хижаків крабів.

Близько 850 видів крабів прісноводні, сухопутні або напівсухопутні. Їх знайдено по всьому свуту в тропіках та субтропіках. Раніше вважалося, що всі вони споріднені, але тепер їх розділяють щонайменше на дві великі групи, одна в Старому Світі, інша в Новому.

[ред.] Зображення крабів

[ред.] Джерела

Англійська версія

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu