Кронос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сатурн, що пожирає власну дитину, картина Францісо Ґойя

КРО́Н, Кронос (гр. Kronos) — одне з найдавніших грецьких божеств, бог жнив; наймолодший син Урана (Неба) і Геї (Землі), що належав до другого покоління богів. В основі легенди лежить космогонічний міф про поділ землі і неба. Через подібність імені К. до грецького слова «хронос» — час його іноді вважали і за бога часу. Був одружений з рідною сестрою Реєю, від якої мав дітей: Гестію, Деметру, Геру, Аїда, Посейдона, Зевса. За міфами, К. правив світом, скинувши з неба батька Урана. Йому віщували таку саму долю. Щоб уникнути її, К. ковтав усіх своїх дітей (мабуть, спогад про людські жертвоприношення). Але Рея хитрощами врятувала Зевса. Змужнівши, Зевс примусив К. виригнути всіх проковтнутих дітей, а його самого скинув у Тартар (пізніший варіант: К. після примирення з Зевсом правив разом з Радамантом на «щасливих островах»). Згідно з легендами, за часів К. на землі був Золотий вік. На острові Кріті К. ототожнювали з Молохом. На честь К. в Греції існували веселі свята — кронії. Римляни ототожнювали К. з Сатурном. Зображувався з серпом у руці.