Мінамото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Емблема мон роду Мінамото лінії Сейва — цвіт тирлича.

"Біла хоругва" роду Мінамото лінії Сейва.

Мінамото (яп. 源, мінамото) — група родів стародавньої і середньовічної Японії, що походила від дітей імператорів, яким було відмовлено у статусі принців і переведено до розряду підданих шляхом надання прізвища "Мінамото" (源, "джерело") і титулу "асон" (朝臣, "слуга династії"). Ці роди також відомі як Ґендзі (源氏, "рід/роди Мінамото") або Ґенке (源家, "дім/доми Мінамото"). Хоча напочатку Мінамото мали престижний статус аристократичної родини, вони швидко перетворилися на самураїв через постійне виконання воєнних завданнь столичного уряду.

Перше надання прізвища "Мінамото" відбулося за правління імператора Саґа (809—823). Його був удостоєний сьомий син правлячого монарха — Мінамото но Макото. Його вважали зайвим претендентом на престол, а тому знешкодили, перевівши у ранг підданих. Згодом, "небажані" діти імператорів Сейва, Муракамі, Уда і Дайго також були позбавлені привілеїв і перетворені на чергових підданих "Мінамото".

Подібна практика імператорського уряду, який ліквідовував таким чином зайвих принців і зменшував бюджетні витрати на імператорську родину, призвела до появи 21 роду Мінамото. Аби уникнути плутанини ці роди називали за іменами монархів, за правління яких засновники роду отримали нове прізвище і титул. Наприклад, рід Міномото, що походив від дітей імператора Саґа називався Саґа Ґендзі, а Мінамото-нащадки монарха Сейва — Сейва Ґендзі. Останній був найчисельнішим. Він дав початок багатьом новим самурайським родам — Асікаґа, Такеда, Нітта та іншим.

Рід Мінамото лінії Сейва перебував у постійній боротьбі за владу з представниками роду Тайра лінії Камму. У 1156 і 1160 роках самураї Тайра спромоглися винищити більшу частину роду Мінамото і встановити у Кіото диктатуру. Однак її знищив Мінамото но Йорітомо (1147—1199), який змів вижити під час репресій Тайра і повстати проти них у 1180-х роках. За підтримки імператора, йому вдалося знищити головних представників ворожого роду і встановити у місті Камакура перший самурайський уряд — сьоґунат.

Оскільки Мінамото були засновниками сьоґунату, за ними закріпилося спадкове право бути сьоґунами. Так після падіння Камакурського сьоґунату у 1333 році, новий сьоґунат Муроматі було започатковано родом Асікаґа, нащадками Мінамото, а останній Едоський сьоґунат також було засновано гілкою Мінамото — родиною Токуґава.

У пізньому середньовіччі серед самураїв було популярним відносити своїх пращурів до роду Мінамото, наряду з родами Тайра, Фудзівара і Татібана.