Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Націона́льна акаде́мія образотво́рчого мисте́цтва і архітекту́ри (НАОМА) — єдиний в Україні багатопрофільний вищий навчальний заклад художньої освіти, що має академічне спрямування і готує фахівців живопису, скульптури, графіки, театрально-декораційного мистецтва, архітектури, реставрації творів мистецтва, мистецтвознавства та артменеджменту.
Зміст |
[ред.] Коротка історія
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури є спадкоємицею Української академії мистецтва, створеної 18 грудня 1917 з ініціативи видатних діячів культури, науки і мистецтва — першого Президента України, академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича і Григорія Павлуцького, художників Василя Кричевського, Федора Кричевського, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича.
1922 академію було перетворено на Інститут пластичних мистецтв, який 1924 після об'єднання з Київським архітектурним інститутом дістав назву Київський художній інститут.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 закладові повернуто первісну назву — Українська академія мистецтва, а відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 17 березня 1998 вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури.
Рішенням Державної акредитаційної комісії України від 8 липня 1997 академію акредитовано за IV рівнем, а 23 листопада 1999 — атестовано.
Як визначному мистецькому осередкові в освіті, за значні досягнення у навчальній і науковій діяльності, підготовці мистецьких і науково-педагогічних кадрів у галузі образотворчого мистецтва і архітектури академії Указом Президента України від 11 вересня 2000 надано статус Національного навчального закладу.
[ред.] Факультети
У НАОМА діють такі факультети:
- живопису,
- графіки,
- архітектури,
- мистецтвознавства,
- скульптури,
- реставрації творів мистецтва.
[ред.] Вихованці
За час існування академія стала головним вищим навчальним закладом з підготовки кадрів українського образотворчого мистецтва і архітектури. У ній виховано близько 7 тисяч фахівців, сформувались всесвітньовідомі мистецькі школи Михайла Бойчука, Георгія Нарбута, Федора Кричевського.
Творчість таких талановитих випускників академії, як Оксана Павленко, Іван Падалка, Микола Рокицький, Олена Сахновська, Василь Седляр; Сергій Григор'єв, Костянтин Єлева, Володимир Заболотний, Володимир Костецький, Георгій Меліхов, Федір Нірод, Олександр Пащенко, Тетяна Яблонська; Платон Білецький, Василь Бородай, Макар Вронський, Тетяна Голембієвська, Василь Гурін, Олександр Данченко, Василь Забашта, Олександр Ковальов, Олександр Лопухов, Олексій Олійник, Анатолій Пламеницький, Микола Попов, Віктор Пузирков, Іван Селіванов, Микола Стороженко, Михайло Хмелько, Василь Чебаник, Вілен Чеканюк, Володимир Чепелик, Віктор Шаталін, Віталій Шостя, Георгій Якутович та багатьох інших стала надбанням української національної культури.
[ред.] Герб НАОМА
Основою і центром герба є розміщене у полі геральдичного барокового щита стилізоване графічне зображення сирина. Сирин — фантастичний птах із жіночою головою. За народним повір'ям, сирин — віщий птах, що знає минуле й майбутнє, може заглянути у найпотаємніші куточки Всесвіту. Як і ще один міфічний птах — фенікс — сирин є незнищенним, бо щоразу відроджується з попелу. У гербі сирина зображено з розпростертими крилами й поглядом, зверненим до глядача. Він — золотого кольору, що символізує шляхетність і велич.
Щит, на якому зображено золотого сирина, малинового кольору (геральдична назва — фіалковий). Барокова форма щита є невипадковою. Бароко, представлене в гербі, названою формою — найхарактерніший для історії української культури мистецький напрямок та період. Згори над щитом зображено золоте сонце, яке символізує джерело знань і майстерності, освітньо-навчальний характер академії.
Щит із зображенням сирина оточено вінком із лаврового та дубового листя, оповитим стрічкою з написом «Українська академія мистецтв». Вінок має яскраве зелене забарвлення, що символізує життя, багатство й незнищенність таланту і творчості. Стрічка з написом обвивається навколо вінка, лицьовий бік стрічки — білого кольору, зворотній — блакитного.
Художнє вирішення герба виконав 1997 як дипломну роботу випускник факультету графіки Олексій Вікторович Карпенко.
[ред.] Головний навчальний корпус
Адреса НАОМА — вулиця Смирнова-Ласточкіна, 20 (колишній Вознесенський узвіз).
1898 за проектом архітектора Євгена Єрмакова на Вознесенському узвозі споруджено будинок Київської духовної семінарії. 1924 в цьому приміщенні розмістився художній інститут.
На території корпусу встановлено бюст Тараса Шевченка (скульптор Михайло Лисенко), статую Лесі Українки (скульптор Володимир Прядка), статую колишнього студента інституту Я. Приходька, який загинув під час війни 1941—1945 (скульптор М. Ю. Карбовська) та меморіальний комплекс зі стелою, на якій викарбувано імена студентів і викладачів навчального закладу, які полягли в роки війни.
[ред.] Джерела
- Київський художній інститут // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 5. — К., 1980. — С. 151.
- Художній інститут // Київ: Енциклопедичний довідник. — К., 1981. — С. 672—673.
- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури // Новий довідник для вступників до ВНЗ I, II, III, IV рівнів акредитації. — К.: Гранд-Ліцей, 2003. — С. 48.
- Чебикін А. В. Альма-матер українських художників
