Первоцвіт весняний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Первоцвіт весняний | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Первоцвіт весняний | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Первоцвіт весняний (Primula veris L.; Primula officinalis Hill.). Місцеві назви - баранці, жовтуха, миколайчики тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітних (5-30 см заввишки) з косим кореневищем, розеткою прикореневих листків і квітконосними стрілками. Листки (5-20 см завдовжки) яйцеподібні або довгасто-місяцеподібні, тупі, зморшкуваті, з хвилястим зарубчасто-виїмчастим краєм, опушені або майже голі з вузькокрилатим черешком. Суцвіття зонтикоподібне, однобічне, з обгорткою з лінійних листочків. Квітки правильні, зрослопелюсткові, на квітконіжках. Чашечка п'ятигранна, розсічена на п’ять трикутних зубців, після цвітіння здута. Віночок яскраво-жовтий, з довгою трубкою і п’ятизубчастим відгином. Тичинок п'ять, маточка одна з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком (коротким або довгим у різних квітках) і головчастою приймочкою. Плід - яйцеподібна коробочка.
Росте первоцвіт у мішаних лісах, на галявинах, сере чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні - травні. Поширена у лісових і лісостепових районах, частіше на Правобережжі, а також у Криму. Райони заготівель - Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Полтавська, Чернігівська, Сумська та Харківська області. Запаси сировини значні.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, вітамінозна, харчова, медоносна, фарбувальна, декоративна рослина.
У науковій медицині Використовують листки первоцвіту - Folium Primuiae, квітки - Flores Primulae i кореневища з коренями - Radix Primulae. Листки застосовують як Вітамінний засіб для приготування концентратів вітаміну С, які рекомендують для лікування гіпо- і авітамінозів. Корені містять сапоніни, глюкозиди, сліди ефірної олії, вітаміни А і С. Корені застосовують як прекрасний відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів, особливо при бронхіті, пневмонії, коклюші, астмі і як сечогінний і потогінний засіб при грипі.
У народній медицині квітки первоцвіту використовують як потогінний засіб при простуді, мігренях, запамороченні голови, безсонні, пропасниці, хворобах серця і туберкульозі легень. Відвар коренів застосовують при бронхіті, запаленні легень, коклюші, як болезаспокійливий засіб (при болях у суглобах), при хронічних запорах, головних болях, всіх хворобах сечостатевих шляхів і нирок. Порошок з товчених листків первоцвіту приймають при недостачі вітамінів у організмі, в’ялості, відсутності апетиту, хворобах ясен.
Використовується первоцвіт у гомеопатії, а водні відвари всієї рослини у ветеринарії.
Первоцвіт весняний належить до цінних вітамінозних рослин, у листках його містяться вітамін С (400 - 500 мг%), каротин. Молоді листки використовують для приготування супів, борщів, салатів. У деяких країнах Європи культивують як салатну рослину. З квіток первоцвіту шляхом зброджування з цукром або медом готують поживний прохолодний напій.
Як медоносна рослина рано навесні дає підтримуючий взяток. Трава і квітки дають буро-сливкову фарбу.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Кореневища з коренями збирають восени, викопуючи їх лопатами. Струшують землю, обрізують надземні частини і швидко миють у холодній проточній воді. Після попереднього пров’ялювання на відкритому повітрі сушать на горищах під залізним дахом, під наметами з гарною вентиляцією або в сушарках при температурі 40-50°, розстилаючи тонким шаром на папері, тканині або решетах. Суху сировину пакують у мішки або тюки вагою по 40-50 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання - два роки. Листки збирають на початку цвітіння, зриваючи їх руками або зрізуючи ножами. Швидко сушать на горищах під залізним дахом або в сушарках при температурі 70_800, розстилаючи їх тонким шаром. Сухі листки пакують, пресуючи в мішки вагою по 40-50 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Квітки збирають на початку цвітіння, зриваючи руками і складаючи у невеликі кошики. Сушать під наметами з достатньою вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Пакують у металеві банки по 5 або 10 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979