Псіхея
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПСІХЕ́Я (гр. Psyche — душа) — чарівна дівчина з крилами метелика, втілення людської душі. Була така вродлива, що викликала заздрощі самої Афродіти, яка наказала Еросові розпалити в П. хтивість до найогиднішого чоловіка. Проте Ерос сам запалав до неї чистим і шляхетним коханням. На основі різних варіантів грецького міфа про Ероса і П. римський письменник Апулей в одній із вставних новел до роману «Метаморфози» («Золотий осел») розповідає про кохання Амура й царівни П. Амур щоночі відвідував дівчину, але застеріг її, щоб вона не пробувала довідатись, хто він такий і не намагалась побачити його при світлі. Сестри, яким П. розповіла про це, глузували з неї, кажучи, що її коханець, мабуть, огидний дракон. Не в силі побороти цікавість, П. однієї ночі запалила світильник, щоб подивитися на коханого. Крапля гарячої оливи розбудила Амура, і він, розгнівавшись на неслухняну П., зник назавжди. П. почала розшукувати його по всіх святинях і нарешті прийшла до храму Афродіти. Богиня примусила її виконувати найважчу роботу. Нарешті працьовитістю, лагідністю і вродою П. здобула прихильність майбутньої свекрухи. Зевс подарував П. безсмертя й забрав на Олімп, де вона вийшла заміж за Амура-Ероса. За версією Апулея, П. стала матір’ю Волюпти (Насолоди). Сюжет про душу, яка тужить за коханням, поширений від сивої давнини серед усіх народів.
Міф про П. захоплював античних і новочасних митців: скульпторів (Канова, Пажу й ін.), художників (Рафаель, Дж. Романо, Ф. Жерар та ін.), драматургів (Мольєр), поетів (Лафонтен, Богданович), композиторів (Люллі, Франк) та ін.
