Радомишльський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Районний центр: Радомишль
Зміст |
[ред.] Історія
Район створений: 1925 року.
Територія району займає: 1297 кв. км.
Районий центр: м. Радомишль.
Радомишльський район розташований у центральній частині Східно – європейської рівнини, на півночі Правобережної України, в північно – східній частині Житомирської області.
Площа району – 129709 га, в тому числі:
- Сільськогосподарські землі – 77178 га,
- Сільгоспугіддя – 75209 га,
- Рілля – 53052 га,
- Пасовища – 8919 га,
- Сіножать – 6613 га,
- Перелоги – 5001 га,
- Багаторічні насадження – 1624 га,
- Лісові площі 40547 га,
- Річки та ставки – 2732 га,
- Болота – 3370 га.
Район граничить на півночі з Малинським районом Житомирської області, на сході – з Бородянським та Макарівським районами Київської області, на півдні – з Коростишівським та Брусиловським районами Житомирської області, на заході – з Черняхівським та Володар – Волинським районами Житомирської області. Клімат помірно континентальний, зими м’які з пасмурною погодою та туманами, середня температура повітря в січні – 6 градусів, але морози іноді доходять до 30 – 35 градусів. Ґрунти промерзають до 60 см. Тривалість без морозного періоду 150 – 170 днів. Весна в першій половині прохолодна, в другій – тепла. Літо помірно тепле, періоди з ясною та сухою погодою чередуються з дощовими. Температура липня становить + 18 градусів, але в окремі роки досягає +30 градусів. Осінь в першій половині суха, тепла та ясна; в другій – прохолодна з пасмурною погодою. Вітри переважно західні, північно-західні; зимою – південно-східні, швидкість вітру 3-4 м/сек.. Сніговий покрив 12 – 30 см. Шквальні вітри від 20 до 30 м/сек. Можуть виникати на всій території району. Окремі пориви вітру досягають до 4 м/сек.. Смерчі, як правило, не виникають. Можливі також: сильний дощ з опадами до 50 мм і більше на протязі 12 год., град діаметром до 20 мм, сильні снігопади, морози – температура повітря – 35 градусів та нижче. Середньорічна кількість опадів на території району становить 612 мм, в літні місяці (червень, липень, серпень) при місячній нормі 90 мм, за добу може випасти до 40 мм. Сніговий покрив на території району невисокий (12 – 30 см) та несталий. Кількість днів з сніговим покровом 90 – 100 на рік. Основною водною артерією на території району є річка Тетерів з багаточисленими притоками, яка пересікає район з південного заходу на північний схід. Річка має ширину від 30 до 65 метрів, глибину від 0,5 до 1,5 м., швидкість течії – 0,4 м/с.
В районі – 83 населених пункти, з яких 1 місто, 1 селище міського типу. Кількість місцевих рад – 30, в т.ч. 1 – міська, 1 – селищна, 28 – сільських рад. Депутатів – 90 чол. На 1 січня чисельність наявного населення району за оцінкою становить 39883 чол. З початку року чисельність населення зменшилася на 598 осіб. Природний рух населення : народжені – 333 чол., померли – 917 чол., природне зменшення – 584 чол. Народжуваність на 1000 жителів – 9,1 особи, смертність – 24,9 особи, природне скорочення – 15,9 особи, щільність населення становить 32 чол. на 1 кв. км.. Кількість пенсіонерів 13604 чоловік, що складає 34,1%, в тому числі за віком 11151 чол., по інвалідності – 2830 чол.
Основу мережі автомобільних доріг району складають дороги загального користування протяжністю 393,1 км , із них 98,5 % з твердим покриттям, які поділяються на територіальні (80,8 км), районні (225,5 км), сільські ( 86,8 км).
На шляхах району налічується 23 мости протяжністю 86,7 погонних метрів .
Всі населені пункти мають під’їзді дороги з твердим покриттям. Структура покриття є такою :
1. цементно-бетонне покриття - 29,1 км ;
2. асфальтно-бетонне покриття – 79,6 км;
3. чорно-щебеневе покриття - 91,7 км ;
4. біле шоссе - 129,9 км;
5. бруківка - 57 км;
6. ґрунтове - 5,8 км.
Здійснюють перевезення вантажів та пасажирів ВАТ “ Радомишльське АТП 11848” та 76 приватних підприємців.
За 2004 рік вантажооборот склав 698,9 тис.тонно/км .
Потужність автомобільного транспорту по перевезенню автомобілями вантажу складає близько 2000 тис.тонно/км.
За минулий рік послугами пасажирського транспорту скористались 830 тис.чоловік.
Охоплення населених пунктів району автотранспортним сполученням складає 97,6 %, що вище як в цілому по області.
Основним перевізником пасажирів в районі є ВАТ “ Радомишльське АТП 11848”,яке має в своєму розпорядженні 5 автобусів ПАЗ –672, 9 автобусів та один ЛІАЗ-667. Середній вік автобусного парку складає 15 років.
Через територію району проходить відрізок залізниці протяжністю 5 км , відстань від ст.Ірша до районного центру складає 33 км , до обласного центру – 155 км, до столиці України – 91 км.
Керівництво райдержадміністрації
Голова райдержадміністрації Павленко Анатолій Анатолійович на посаді з 2005 року
Перший заступникголови Сташенко Володимир Іванович на посаді з 2005 року
Заступник голови Йосипенко Петро Борисович на посаді з 2005 року
Заступник голови Ярмолюк Наталія Миколаївна на посаді з 2005 року
Керівник апарату
Потієнко Олександр Леонідович
на посаді з 2005 року
Земельні ресурси
Земельний фонд району складає 129709 гектарів (4,3% території області). У загальній структурі 59,5% зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь – 58,0%, у тому числі ріллі – 40,9%, перелогів – 3,8, сіножатей і пасовищ - 12%. Ліси і лісовкриті площі займають 31,2% території.
Із загального земельного фонду на землі сільськогосподарських підприємств припадає 42,3%, громадян –16,9%, лісогосподарські підприємства – 31,2%. Землі запасу та землі не надані у власність і постійне користування складають 17%. Рівень забудови земель населених пунктів об’єктами промисловості, транспорту та зв’язку невисокий і в середньому по району складає відповідно 0,2 та 0,53%. Найбільше забудовані цими об’єктами землі міста Радомишль, смт. Біла Криниця, сіл Потіївка, Вишевичі.
У державній власності знаходиться 70839 га (54,6%), у приватній –58869,9 га (45,4%). Кількість власників землі та землекористувачів становить близько 21 тисячі. В розрахунку на одного мешканця району площ земельного фонду припадає 6,1 га , у тому числі сільськогосподарських угідь – 3,5 га , з них ріллі – 2,5 га .
Ґрунтовий покрив району сформований під довгостроковим впливом сукупності природних й антропогенних чинників. Домінують малопродуктивні дерново-підзолисті ґрунти, що займають 80% сільськогосподарських угідь району. Вони характеризуються незначним вмістом органічних речовин і мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Для підвищення їх родючості необхідне регулярне внесення органічних та мінеральних добрив. До того ж дерново-підзолисті типи ґрунтів, внаслідок вмісту сполук заліза й алюмінію, мають переважно кислу реакцію, що для поліпшення умов розвитку сільськогосподарських культур, потребує їх вапнування.
Водні ресурси
Площі під водою становлять 6102 га (4,7% усієї території району), в тому числі під річками та струмками – 585 га ; каналами, колекторами та канавами –587 га; водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами –1559 га; болотами - 3371га; гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами – 14 га .
В структурі гідрографічної сітки району великих річок немає, середніх – 1, р. Тетерів - загальною довжиною по території району 92 км. Крім того в районі є 14 малих річок, довжина яких складає 124 кілометри .
На території району знаходиться 82 ставки загальною площею 1559 га . З них на території Кримоцької сільської та Білокриницької селищної рад знаходиться в користуванні ВАТ „Радомишльський рибцех” 770 га .
Громадянам надані в користування на умовах оренди ставки для риборозведення на території таких сільських рад: Чайківська – 12,3 га , Верлоцька – 9,3 га (Бохану В.О.), Великорацька – 25 га (Дзьомка В.К., Зубленко Г. І.), Межиріцька – 7,8 га (Близнюк В.І.), Лутівська – 3,6 га (Литвиненко В.В., Слюсарчук В.М.), Забілоцька – 30 га (Мирутенко В.М.), Ленінська – 8,8 га (Пилипчик М.В.), Облітківська – 28 га (Дорошук І.П.), Пилиповицька – 42 га (Музика О.П.) , Радомишльська міська рада 75 га (СТОВ „Нива”). Готуються документи на передачу в оренду ставків по Мірчанській, Чайківській, Великорацькій, Котівській сільських радах. Орендна плата за користування водоймами сплачується своєчасно і в повному об’ємі.
Лісові ресурси
Загальна площа земель лісового фонду району становить близько 40554 га , у тому числі вкритих лісом - 39388 га . Лісистість території району – 31,2%, що дещо менше науково обґрунтованої (38%).
Основними лісокористувачами в районі є Радомишльське державне лісомисливське господарство, об’єднання „Житомирліс”, у господарському віданні якого перебуває 27000 га , або 68 % усіх лісових площ району, та ДП „Радомишльагроліс”, Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства „Житомироблагроліс”, яке в даний час оформляє документи на право користування землею на площі приблизно 11000 га що становить 27,2 %, ліси Міністерство оборони 1630 га (4%), Малинське ДЛМГ – 210 га , Коростишівське ДЛМГ – 117 га (разом0,8%).
У породному складі лісового фонду району переважають хвойні породи.
Мінерально-сировинні ресурси
В районі є розвідані родовища: мармуру („Негребівське”) Раковицька с.р. – 8,8 га , лабрадоритів: „Мирне- 1” – 4 га , „Неражське” – 6 га (Потіївська с.р.), „Мирне- 2” – 6 га , „Гуто-Потіївське” – 46 га (Гуто-потіївська с.р.), „Бистріївське” родовище бутового каменю 3 га (Кичкирівська с.р.). Також є розвідані родовища глин та суглинків для виробництва цегли на території Потіївської, Мірчанської, Вепринської, Великорацької, Кичкирівської сільських рад, які частково використовувалися для виготовлення цегли сільськогосподарськими підприємствами (Велика Рача, Кичкирі, Веприн, Потіївка).
Місто Радомишль, розташувалося на півдорозі між Києвом і Житомиром, воно було відоме вже на початку 2-го тисячоліття. Уперше згадка про нього, як про місто, зустрічається в літописах у ХІІ ст.Землі, на яких стоїть нинішній Радомишль, належать до поліської частини України. Ця територія здавна славиться багатою фауною та розкішною флорою. Поліські річки, окрім того, що створюють неповторну красу навкруги, забезпечують місцеве населення рибою. Саме через те оселилися наші предки кілька тисячоліть тому на берегах місцевих річок Тетерів та Мика. З тих давніх часів і до сьогодні головними заняттями поліщуків стали мисливство, рибальство та деревообробка. Наприкінці ІХ ст. місцеве поселення отримало назву Микгород – на честь місцевої річки Мика. Згодом назва змінилися на Мичеськ, а пізніше – Мисько над Тетеревом. З Радомишлем тісно пов’язано ім’я Київської княгині Ольги. За однією з версій, саме звідси вона випустила голубів із тліючими паличками на Коростень, щоб помститися коростенчанам за смерть її чоловіка князя Ігоря. І хоча це всього лише версія, проте з кінця XVIII ст. і до сьогодні на гербі міста були зображені три голуби зі смолоскипами. Щоправда, в наші часи на дещо зміненому гербі голуби тримають зелені гілочки, але тема княгині Ольги все одно залишилась тут домінуючою. Прославився Радомишль на початку XVII ст., коли архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький, який виступав гарячим поборником Православної віри, збудував тут першу на території сучасної України паперову фабрику для потреб своєї обителі. У 1612 році була построєна паперова фабрика, і збереглася назва нашої вулиці Папірня. Папір, який виготовлявся в Радомишлі, переправлявся по річці Тетерів у Києво-Печерську Лавру і з нього друкувалися книжки та інші цінні папери. Через певний час на місці фабрики було побудовано млин, що зберігся і до нашого часу. Незважаючи на те, що віднедавна він уже не працює, його могутня споруда на березі Мики заворожує будь-кого, хто потрапить до цього міста. У другій половині XVIII ст. Радомишль стає адміністративним центром уніатських єпископів. Приміщення консисторії збереглося і до наших днів – сьогодні у її стінах знаходиться загальноосвітня школа. У ті неспокійні часи місцевий Троїцький храм було перетворено на уніатський. 1864 року в Радомишлі розпочалося зведення кам’яного Свято-Микільського храму. У той час, коли його будували, в Києві зводили Володимирський собор, тому розписи всередині радомишльського храму мають велику схожість із живописом київського собору. Деякі дослідники навіть припускають, що радомишльська церква була своєрідною творчою майстернею, де робилися попередні ескізи та планувалися експозиції, що пізніше втілювалися в київській споруді. В епоху атеїзму в місті було знищено старовинний Троїцький храм. Тепер від нього залишилися лише фотографії. Микільській церкві пощастило більше – її перетворили на зерносховище, але свою величну дзвіницю храм втратив. Відродившись у роки Великої Вітчизняної війни, собор поки що так і залишається зі зрізаною верхівкою. Та війна залишила в храмі один досить небезпечний сюрприз, що майже півстоліття таїв у собі велику небезпеку для собору та його прихожан, і лише на початку 90-х років цей сюрприз знешкодили. А нинішній Радомишль органічно поєднує в собі майже незайману красу поліської природи та сучасний промисловий розвиток. Тут знаходиться один із найбільших у країні пивних заводів, що випускає відоме радомишльське пиво. Також місто займається і традиційною для Полісся деревообробною промисловістю. Проте, Радомишль все ж залишається тихим українським містечком із населенням у півтора десятка тисяч. І головним заняттям його жителів залишається сільськогосподарська праця. Знаходячись між Києвом і Житомиром, Радомишль має спільні риси і з одним, і з другим містом. Так, головна вулиця тут має таку ж назву, як і старовинна вулиця столиці – Велика Житомирська. Розташований на берегах Тетерева і Мики, оточений з усіх боків густим лісом, сьогодні Радомишль є однією з найяскравіших і найбагатших сторінок нашої історії. Ці землі приймали у себе великих князів, тут вперше в історії південно-західної Русі вивчали мистецтво виготовлення паперу. За володіння цими краями у різні часи боролися монголо-татари, литовці, поляки та німці. Але, переживши потрясіння минулих епох, нинішній Радомишль залишається тихим українським куточком, де хочеться залишитися довше, щоб помилуватись красою річкових порогів та величчю вікового лісу.
[ред.] Персоналії
[ред.] Населені пункти
- Борщів
- Біла Криниця
- Велика Рача
- Веприн
- Верлок
- Вихля
- Вишевичі
- Гута-Забілоцька
- Гута-Потіївка
- Дітинець
- Заболоть
- Забілоччя
- Заньки
- Ірша
- Кичкирі
- Котівка
- Кочерів
- Краснобірка
- Кримок
- Леніне
- Лутівка
- Макалевичі
- Мала Рача
- Меделівка
- Межирічка
- Меньківка
- Мірча
- Нова Буда
- Облітки
- Осички
- Пилиповичі
- Потіївка
- Радомишль
- Раковичі
- Раївка
- Чайківка
- Чудин
[ред.] Дивись також
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарськ-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський | ||
| Міста обласного значення | Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський | ||
