Житомирська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Житомирська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Утворена: | 22 вересня 1937 року | ||||
Код КОАТУУ: | 18000 | ||||
Населення: | 1389 293 (2005) | ||||
Площа: | 29832 км² | ||||
Густота населення: | 46,62 осіб/км² | ||||
Телефонні коди: | +380-41 | ||||
Обласний центр: | Житомир | ||||
Райони: | 23 | ||||
Міста: обласного значення |
5 6 |
||||
Райони в містах: | 2 | ||||
Смт: | 43 | ||||
Села: | 1588 | ||||
Селища: | 32 | ||||
Селищні ради: | 40 | ||||
Сільські ради: | 580 | ||||
Номери автомобілів: | AM | ||||
Інтернет-домени: | zhitomir.ua; zt.ua | ||||
Обласна влада | |||||
10014 м. Житомир, майдан Рад,1 | |||||
Веб-сторінка: | http://www.zhitomir-region.gov.ua | ||||
Голова ОДА: | Павленко Юрій Олексійович | ||||
Голова обл. ради: | Синявська Ірина Максимівна |
Житомирська область — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.
[ред.] Історія
100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетереві та стоянки поблизу сіл Довчиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Дзержинського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.
Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Дзержинському і Житомирському районах, на околицях Житомира.
У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).
У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.
У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.
У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).
За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.
Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.
Житомирська область |
|||
---|---|---|---|
Райони | Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарськ-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський | ||
Міста обласного значення | Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський |
Україна |
|||
---|---|---|---|
Автономна республіка: | Крим | ||
Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||