Республіка Саха
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Саха (Якутія), автономна республіка в складі Росії (створена 1922) у північно-східному Сибіру.
Площа 3 103 000 км2 населення 963 000 (1984), з яких якутів — 314 000, росіян — 429 000, українців — 46 300 (перепис 1979).
Столиця Якутськ. Місце заселення політичних в'язнів царського і радянського режимів.
1725 до Якутську був засланий А. Войнаровський.
Дивиться: Ю. Студинський «Політичні запроторенці царського режиму в Якутії» (1952).
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Зміст |
[ред.] Населення
Всі дані подано згідно перепису 2002 року.
[ред.] Ґендерний склад
| Показник | Міське населення | Сільське населення |
|---|---|---|
| Чоловіче | 296 155 | 168 062 |
| Жіноче | 313 844 | 171 219 |
| Урбанізація | 64,26% | 35,74% |
[ред.] Етнічний склад
| Національність | Загальна чисельність | Відсоток від населення республіки |
|---|---|---|
| Якути | 432 290 | 45,54% |
| Росіяни | 390 671 | 41,15% |
| Українці | 34 633 | 3,65% |
| Евенки | 18 232 | 1,92% |
| Евени | 11 657 | 1,23% |
| Татари | 10 768 | 1,13% |
| Буряти | 7 266 | 0,77% |
| Білоруси | 4 236 | 0,45% |
| Вірмени | 2 764 | 0,29% |
| Ті, хто не вказав національності | 2 630 | 0,28% |
| Башкири | 2 335 | 0,25% |
| Азербайджанці | 2 293 | 0,24% |
| Німці | 2 283 | 0,24% |
| Молдавани | 2 255 | 0,24% |
| Мордва | 2 092 | 0,22% |
| Корейці | 1 815 | 0,19% |
| Чуваші | 1 700 | 0,18% |
| Казахи | 1 525 | 0,16% |
| Киргизи | 1 454 | 0,15% |
| Довгани | 1 272 | 0,13% |
| Узбеки | 1 207 | 0,13% |
| Таджики | 1 105 | 0,12% |
| Юкагири | 1 097 | 0,12% |
| Інгуші | 1 000 | 0,11% |
| Китайці | 891 | 0,09% |
[ред.] Економіка
[ред.] Спорт
[ред.] Культура
[ред.] Освіта
[ред.] Охорона здоров'я
[ред.] Адміністративний поділ
- Территорія, підпорядкована м. Нерюнгрі
- Территорія, підпорядкована м. Якутськ
- Абийський улус
- Алданський улус
- Аллаїховський улус
- Амгінський район
- Анабарський район
- Булунський район
- Верхньовілюйський улус
- Верхньоколимський улус
- Верхоянський улус
- Вілюйський улус
- Горний улус
- Жиганський улус
- Хангаласький улус
- Кобяйський улус
- Ленський улус
- Мегіно-Кангаласький улус
- Мирнинський улус
- Момський улус
- Намський улус
- Нижньоколимський улус
- Новосибірські острови
- Нюрбінський улус
- Оймяконський улус
- Ольокмінський улус
- Оленекський улус
- Середньоколимський улус
- Сунтарський улус
- Татінський улус
- Томпонський улус
- Усть-Алданський улус
- Усть-Майський улус
- Усть-Янський улус
- Чурапчинський улус
- Евено-Битантайський улус
| Населені пункти з населенням понад 10 тисяч мешканців станом на 1 січня 2005 року (в тис. мешк.) | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||||||||||||
