Родень
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ро́день (Родня), укріплений ґород на так званій Княжій Горі, недалеко від гирла Росі на південь від Канева. Археологічні досліди датують початки цього города 7 — 8 в., але найвищого економічного і культурного розквіту Родень досяг у 11 — 12 в. Тоді він став не тільки фортецею проти нападів кочовиків, але й важливим ремісничим та торговельним осередком. Родень впав жертвою татарського погрому у 1239-1240 pp. і вже більше не був відбудований. Розкопи Роденя провадили серед інших М. Біляшевський (1891) і у 1958-65 експедиція Київського Університету (Мезенцева Г. «Древньоруське місто Родень», 1958).
Є підстави вважати Родень давнім племінним центром русів, та центром культу давньослав`янського верховного бога Рода - бога неба та всесвіту.
За князя Святослава у Родені знаходився княжий "двор теремьньій". У 980 році під час війни за Київський престол тут шукав собі сховища князь Ярополк, але після тривалої осади був убитий найманцями-варягами.
За часів полюд'я поблизу Роденя був пункт остаточного збору кораблів перед їхнім відправленням до Візантії. Тут відбувалося їх остаточне споряджання, підготовка та перепогрузка товарів. На думку академіка Б.Рибакова, Родень - це і є загадкова Артанія східних авторів.
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |