Сербська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сербська Православна Церква заснована наприкінці ІX століття. З 1219 р. - автокефалія. З 1346 р. - перший (т.зв. Печский) Патріархат. В XI ст. потрапила під ярмо турок й у церковну залежність від Константинопольського патріархату. В 1557 р. здобула незалежність, але через два століття знову виявилася в підпорядкуванні в Константинополя. Тільки в 1879 р. знову стала автокефальної.

На території сусідньої Македонії християнство відомо ще із часів апостола Павла. З ІV по VІ ст. Македонська Церква поперемінно залежала те від Рима, то від Константинополя. Наприкінці ІX - нач. XІ в. мала статус автокефалії - Охридска архиєпископія-патріархія (Охридська патріархія; Архиєпископія охридська Першого Юстиніана й вся Болгарий) із центром в Охриді й, можливо, брала участь у Водохрещенні Русі.

Особлива церковна доля була в Чорногорії й т.зв. Буковинської Митрополії.

Об'єднання всіх цих православних областей у єдину Сербську Церкву відбулося в 1919 р. З 1920 р. відновлений Сербський Патріархат. Фашистська окупація й наступний соціалістичний період нанесли Сербській Церкви значна втрата. В 1967 р. Македонія відокремилася в самочинну автокефалію (під верховенством архієпископа Охридського й Македонського). Сьогодні Сербську церку очолює Патріарх Павло.