Середньостогівська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приозів'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Сер. Стіг (б. м. Запорожжя), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Сер. Стозі і пізніше в ін. місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, пос'ипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення С. к. жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами ін. культур. Його основним зайняттям було скотарство, гол. конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. С. к. існувала з сер. 4. до сер. 3 тисячоліття до Хр. Історія й результати досліджень описані в праці Д. Телегіна «Середньостогівська культура епохи міді» (1973).
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Культури Північного Причорномор'я (України) |
 |
|
Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна | |
|
