Юхнівська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Юхнівська культура, археологічна культура ранньої залізної доби VI — II ст. до н. е., поширена в басейні верхньої і середньої течії Десни і Сейму; назва від городища в с. Юхнів (б. Новгорода-Сіверського), відкритого 1873 Д. Самоквасовим і дослідженого М. Воєводським в 1940-их pp. Розкопами виявлено залишки дерев'яних укріплень, зерно збіжжевих культур, кістки свійських тварин, стіни будівель плетені й оштукатурені глиною, глиняні черені для вогнищ. Невеликі городища (0,2-0,3 га) розташовані на мисах високих берегів річок (Юхнів, Пісочний Рів, Кузина Гора та ін.). Предмети домашнього вжитку представлені ліпними невеликими горщиками з ямковим орнаментом, мисками з дірочками під краем. Населення Юхнівської культури, виготовляло залізні сокири, тесла, долота, коси, серпи і ножі. З озброєння — мечі, бронзові наконечники стріл, нашивні бляшки на панцирі. Бронзові прикраси представлені спіральними кільцями, шпильками, сережками з пласкими капелюшками. Ці знахідки свідчать, що населення Юхнівської культури вело осілий спосіб життя, займалось приселищним скотарством, землеробством, традиційними промислами. З домашніх виробництв важливу роль відігравали виплавка заліза і ковальська справа. Населення Юхнівської культури мало торговельні зв'язки з античними містами-державами Причорномор'я.

Племена Юхнівської культури були нащадками населення бондарихівської культури бронзового віку. Деякі дослідники вважають, що племена Юхнівської культури — це Геродотові меланхлени — “люди в чорному одязі”. За етнічною приналежністю племена Юхнівської культури — ймовірно, одна з локальних етнографічних груп балтів.

Культури Північного Причорномор'я (України)