Фотій (патріарх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ікона Фотія

Фотій (бл. 820 — 890 pp.) - визначний церковний і політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх у 858-867 і 878-886.

Походив із константинопольської знаті, до 858 був сановником при імператорі Михайлі III. З 858 - константинопольський патріарх. Боровся проти залишків іконоборства і павлікіан. Сприяв поширенню впливу візантійської церкви на слов'янські землі - Болгарію, Моравію, Русь. За Фотія виникла болгарська церква, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. Фотій вступив у боротьбу з папою римським Миколою I, який намагався поширити свою владу на Болгарію і канонічно підпорядкувати собі візантійську церкву, що у 867 призвело до конфлікту між римо-католицькою і візантійською церквами. Незабаром Фотій був усунений з патріаршого престолу новим імператором Василієм І Македонянином, який прагнув союзу з Римом. У 878 знову став патріархом. Прихильник централізованої бюрократичної монархії з сильною імператорською владою, разом з тим прагнув до створення централізованої православної церкви на чолі з патріархом. У 886 новий імператор Лев VI з метою повного підпорядкування церкви світській владі скинув Фотія. Помер на засланні.

Фотій був високоосвіченою людиною свого часу, знавцем античної літератури. Автор твору "Міріобіблон". Склав тлумачний словник грецької мови, писав богословські трактати. У проповідях-гоміліях Фотія за 860 і 866 містяться цінні відомості про похід Русі на Візантію у 860.

Візантійська імперія • Історичний Портал