Фіалка запашна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Фіалка запашна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Viola odorata |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Фіалка запашна (Viola odorata L.) Місцеві назви — фіалка пахуча, кінські копитця, підлісок. Багаторічна трав'яниста ранньовесняна рослина родини фіалкових, 5-15 см заввишки з прикореневою розеткою при основі стебла, з повзучим малорозгалуженим кореневищем і з повзучими надземними пагонами. Листки чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округло-яйцеподібні, при основі глибокосерцеподібні, верхівка листкової пластинки тупа, по краю городчаста, темно-зелена, короткопухнаста або гола. Прилистки яйцеподібно-ланцетні з торочками, довжина яких менша половини ширини прилистків. Черешки довгі. Квітки запашні, поодинокі, на довгих квітконіжках, неправильні, роздільнопелюсткові, оцвітина подвійна, з п'яти тупих чашолистків і п'яти різних пелюсток. Нижня пелюстка з шпоркою, на верхівці виїмчаста, інші — округлі; бічні пелюстки менші від інших. Віночок синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий. Тичинок п'ять, з короткими нитками і лускоподібними придатками, що піднімаються над пиляками. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик короткий, приймочка потовщена із загнутим донизу носиком. Плід — куляста пухнаста коробочка, що відкривається трьома стулками.
Фіалка запашна росте по всій Україні в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Цвіте у квітні-травні. Заготовляють у районах поширення.
Зміст |
[ред.] Близький вид
Фіалка дивна (V. mirabilis L.) Відрізняється від попереднього виду товстим дерев'янистим висхідним кореневищем. Квітки, що з'являються в пазухах прикореневих листків, запашні, звичайно неплідні. Після появи перших квіток у пазухах внутрішніх прикореневих листків з'являються стебла з короткими квітконосами, на яких розвиваються пазушні плідні квітки. Росте в листяних, рідше мішаних лісах, у чагарниках. Тіньолюбна рослина. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, рідко в Степу. Цвіте у квітні-червні.
[ред.] Практичне використання
Ефіроолійна, лікарська, харчова, вітамінозна, медоносна і декоративна рослина. В усіх частинах фіалки запашної міститься ефірна олія: у квітках і листках — до 0,002, у коренях — до 0,038 %. Рекомендується як ефіроолійна культура для потреб парфумерної промисловості.
У народній медицині використовують траву і коріння фіалки запашної як відкашлювалъний, сечогінний, потогінний, блювотний і жарознижуючий засіб. Їх застосовують при каменях нирок і сечового міхура, при подагрі і ревматизмі, при емфіземі легень, нетриманні сечі та коклюші у дітей, при грипі, ангіні та інших запаленнях верхніх дихальних шляхів. Із свіжих квіток фіалки запашної виготовляють сироп — засіб від кашлю, для зміцнення нервів. Крім того, квітки використовують у народі як дитяче проносне. Фіалка запашна містить (особливо в корінні) багато сапоніну та алкалоїд віолін, що й зумовлює її відкашлюванні властивості. Коріння фіалки запашної, що містить віолін, частково може замінити корені імпортної американської іпекакуани для виготовлення блювотних і відкашлювальних засобів. Листки містять вітамін С (140—396 мг%) і каротин (12 мг%). Корені фіалки дивної використовують як проносний і блювотний засіб.
У гомеопатії застосовується есенція із свіжої квітучої фіалки запашної при кашлі і суглобному ревматизмі. Фіалка запашна — медоносна рослина. Бджоли збирають з неї тільки нектар. Настойка квіток, що мав приємний блакитний колір, придатна для підфарбовування лікеро-горілчаних та кондитерських виробів; від лугів настойка стає зеленою, а від кислоти червоною. Обидва види фіалок декоративні рослина. Ростуть у напівтінистих місцях парків і лісопарків.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Фіалку запашну збирають навесні та влітку з квітками, листками та кореневищами з коренями. Сировину сушать на горищі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши на папері чи тканині тонким шаром. Висушену сировину зберігають у картонних або фанерних коробках, вистелених папером. У зв'язку з хижацькою заготівлею фіалок на букети, особливо фіалки запальної, вони потребують охорони.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
