Шевельов Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ю́рій Володими́рович Шевельов (псевд. Юрій Шерех, Гр. Шевчук; *17 грудня 1908 у Ломжі, Польща — †12 квітня 2002, Нью-Йорк, США) — славіст-мовознавець, історик укр. літератури, літературний і театральний критик.

Зміст

1 Біографічні відомості
2 Мовознавча тематика
3 Літературознавча і театрознавча тематика
4 Ушанування
5 Праці
- 5.1 Література

[ред.] Біографічні відомості

Закінчив Харківський університет (тоді ХПІПО, 1931), викладач, потім доцент Інституту журналістики (1933 — 39) і Харківського університету (1939 — 43), професор УВУ (з 1946), лектор російської і української мов у університеті в Люнді (Швеція, 1950 — 52) і Гарварді (США, 1952 — 54), професор слов'янської філології в Колумбійському університеті (Нью-Йорк, 1954 — 77), заступник голови Об'єднання українських письменників МУР у Німеччині (1945 — 49), президент УВАН у США (1959 — 61 і 1981 — 86).

[ред.] Мовознавча тематика

У мовознавстві учень Л. Булаховського і В. Сімовича (неформально), який впровадив Шевальова в фонологічні методи Празької школи.

Після праць із стилістики (П. Тичина, І. Котляревський, Т. Шевченко) і синтакси: «До генези називного речення» (1947), «Синтакса простого речення» (1941, видано без прізвища автора в К. 1951, в англійському перекладі «The Syntax of Modern Literary Ukrainian» у Гаазі 1963), у центр своєї наукової праці поставив написання історичної фонології української мови, що показувала б її розвиток від праслов'янської мови донині на широкому історичному, діалектному міжмовному й текстуальному ґрунті з установленням системно-причинових зв'язків між окремими фонетичними змінами («A Historical Phonology of the Ukrainian Language», 1979). Попередніми студіями до цієї праці були характеристика сучасної української літературної мови («Нарис сучасної української літературної мови», 1951), взаємодії її з діалектами головно Чернігівщини й Галичини (підсумовано в «Die ukrainische Schriftsprache», 1966), розмежування української і білоруської мов («Problems in the Formation of Belorussian», 1953), пробні етимологічні студії (вантаж, веремія та ін.), історична фонологія праслов'янської мови («A Prehistory of Slavic» 1964, 1965), серія статей про попередників у проблематиці (В. Ганцов, О. Курило, К. Михальчук, О. Потебня, Л. Васильєв, В. Сімович) і серія статей про окремі пам'ятки (Реймське євангеліє, Кодекс Ганкенштайна, Ізборник 1076, Підпис Анни Ярославни, Мірило праведне, Інтермедії Ґаватовича, Хрест Євфросінії Полоцької та ін.).

Поза тим студії з історії української мови («Українська мова в першій половині двадцятого століття 1900—1941», 1987), історичної морфології, синтакси й лексикології української мови, студії з інших слов'янських мов (російської, білоруської, словацька, польської, сербсько-хорватської, чеської, староцерковнослов'янської), антропонімічні студії й низка рецензій на відповідні наукові появи (найважливіші з цих статей до 1970 зібрано в книзі «Teasers and Appeasers» 1971). Шевальов був редактором багатьох наукових і літературних журналів і серій, зокрема серії «Historical Phonology of the Slavic Languages».

[ред.] Літературознавча і театрознавча тематика

Автор критичних відгуків на головні еміґраційні літературні твори й літературознавчі праці.

Найважливіші літературні і театральні статті зібрано в книзі «Ein neues Theater» (1948), «He для дітей» (1964) і «Друга черга» (1978). Зредаґував і видав збірки творів Василя Мови (1969), Л. Васильєва (1972) і В. Сімовича (1981, 1985); редактор і автор журналів «Сучасність» (грудень 1978 — квітень 1981) і мовознавчих гасел в «ЕУ 1», «ЕУ 2», і англомовних «АЕУ 1» і «АЕУ 2».

[ред.] Ушанування

Почесні докторати Альбертського, Канада, і Люндського (Швеція) університетів. Бібліографія писань у ювілейних збірниках на пошанування Шевальова:

Symbolae in honorem Georgii Y. Shevelov. Мюнхен 1971;
Studies in Ukrainian Lingvistics in honor of George Y. Shevelov. Нью-Йорк 1985.

[ред.] Праці

«До генези називного речення» (1947);
«Синтакса простого речення» (1941, видано без прізвища автора в К. 1951, в англійському перекладі «Syntax of Modern Literary Ukrainian» у Гаазі 1963);
«A Historical Phonology of the Ukrainian Language», 1979;
«Нарис сучасної української літературної мови», 1951;
«Die ukrainische Schriftsprache», 1966;
«Problems in the Formation of Belorussian», 1953;
«A Prehistory of Slavic» 1964, 1965;
«Українська мова в першій половині двадцятого століття 1900—1941», 1987;
«Teasers and Appeasers» 1971;