Шимановський Кароль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ка́роль Шимано́вський (24 вересня (6 жовтня) 1882, с. Тимошівка, нині Кам'янського району Черкаської області — 29 березня 1937, Лозанна, Швейцарія) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Навчався у музичній школі Генріха Нейгауза в Єлизаветграді (нині Кіровоград), 1901—1905 у Варшаві.
Від 1919 жив у Варшаві, був ректором консерваторії (1927—1929), Академії музики (1930—1932).
1933 гастролював з авторськими концертами в СРСР.
Почесний член кількох музичних академій.
[ред.] Твори
- Опери
- «Хагіт» (1913),
- «Король Рогер» (1924).
- Балети:
- «Мандрагора» (1920),
- «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932).
- Чотири симфонії.
- Другий концерт для скрипки з оркестром (1933).
- Соната.
- Два струнні квартети.
- Чотири кантати (зокрема, «Stabat Mater», 1926).
Публіцистичні твори зібрано в книзі «Вибрані статті та листування» (видано 1963).
[ред.] Шимановський і Україна
Життя та творчість Шимановського пов'язані з Україною. До 1917 кожного літа жив у Тимошівці, взимку 1914—1917 — у Києві. 1915 виступав у Києві й Умані з концертами, кошти від яких передав у фонд жертв Першої світової війни.
1917—1919 жив у Єлисаветграді. Працював, зокрема, у музичному відділі Народного комісаріату освіти, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.
Серед творів, які Шимановський написав в Україні, найвідоміші:
- Друга симфонія (1910).
- Третя симфонія (1916).
- Перший скрипковий концерт.
- Цикл «Міфи» (1915).
- Цикл «Маски» (1916).
[ред.] Література
- Гамкало І. Шимановський Кароль // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 652.
