Історія Ірландії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ІV в. до н.е. - заселення території країни племенами кельтів.
[ред.] Середньовіччя
ІІІ в. - утворення дрібних держав на чолі з князями і королями.
796 р. - початок постійних набігів і вторгнень норманнів (вікінгів).
1014 р. - битва з норманнами при Клонтарфе й остаточне вигнання їх із країни.
1169 - 1171 р. - англосаксонське завоювання частини Ірландії, утворення на південному-сході країни англійської колонії Пейл.
1541 р. - британський король Генріх VІІІ прийняв титул короля Ірландії. Посилення англійської колонізації острова. Початок XVІІ в. - англійці захопили північно-східну Ірландію (Ольстер).
1641 - 1652 р. - народне ірландське повстання проти англійців закінчилося поразкою. Десятки тисяч ірландців заслані в Америку як раби.
[ред.] XX сторіччя
1919 р. - у Дубліні проголошена незалежність Ірландії. Англо-ірландська війна.
1921 р. - договір між Англією й Ірландією визначив статус останньої як британського домініону. Шість північних графств із протестантським населенням (Ольстер) увійшли безпосередньо до складу Великобританії.
1939 - 1945 р. - у роки І-ї та ІІ-ї світових війн Ірландія зберігала нейтралітет.
18 квітня 1949 р. - країна стала незалежною республікою.
