Історія математики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[ред.] Лічба

Первісні уявлення людини про число і форму належать до дуже віддаленої епохи палеоліту. В неоліті, з переходом до виробництва, появою надлишка товарів і торгівлі, з'являються числові терміни. Спочатку вони мають більше якісний характер - відрізняють один, два та більшу кількість. Більші числа одержуються додаванням. Наприклад, у австралійського племені ріки Муррей, 1 - енза, 2 - петчевал, 3 - петчевал-енза, 4 - петчевал-петчевал. Пізніше числа об'єднувались у групи утворюючи більші одиниці, звичайно використовуючи пальці однієї чи двох рук, або рук і ніг, що давало лічбу з основою 5, 10 або 20. Записи велись позначенням одиниць зарубками, камінцями тощо.

Найдавніші відомості про використання математики - господарські задачі в Стародавньому Єгипті (Папірус Рінда, Московський папірус, Шкіряний сувій єгипетської математики) та Вавилонії (Математичні тексти Суз). Вона використовувалась для календарних обрахунків, розподілу врожаю, організації суспільних робіт, збирання податків.

Найзначніша роль в розвитку західної математики належать античній грецькій цивілізації.

[ред.] Див також

Абак

[ред.] Література

Даан-Дальмедико А., Пейффер Ж. Пути и лабиринты. Очерки по истории математики: Пер. с франц.—М.:"Мир", 1986. 432 с., ил.
Стройк Д.Я. Краткий очерк истории математики. Пер. с немец.—М.:"Наука", 1984. 283 с., ил.

$Сигма$