17 жовтня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

16 жовтня - 18 жовтня -- Список всіх днів
Січень, Лютий, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень

---

17 жовтня

Зміст 1 Свята 2 Події 3 Народились 4 Померли 5 Іменини

[ред.] Свята

• День Республіки Північна Осетія-Аланія
• День працівників харчової промисловості
• Міжнародний день боротьби з бідністію

[ред.] Події

• 1113 — Споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (розібрано 1934).
• 1346 — Битва при Невілс-кросі: розгром шотландської армії англійськими військами і полонення Давида II, короля Шотландії
• 1404 — Папою Римським стає Інокентій VII (у миру — Козімо Джентіле Мільораті); правив по 6 листопада 1406.
• 1604 — Німецький астроном Кеплер Йоган почав спостереження найновішої зірки (SN 1604), названої згодом його ім'ям.
• 1740 — Участниками другій Камчатській експедиції Вітуса Берінга заснований Петропавловськ-Камчатський.
• 1855 — Англієць Генрі Бессемер запатентував свій процес приготування сталі.
• 1888 — Катастрофа царського потягу під Харковом (Борки).
• 1905 — Микола II підписує Маніфест про дарування ліберальних свобод і додання Державній Думі законодавчих повноважень.
• 1905 — Держави-члени Балканської Ліги оголосили війну Туреччині.
• 1927 — Відбувся ІІ. Всеукраїнський собор УАПЦ.
• 1961 — Відкрився XXII з'їзд КПРС (проходив до 31 жовтня), на якому була прийнята 3. Програма КПРС і проголошене завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 року.
• 1967 — У Великобританії опублікований «Акт про аборт» («Abortion Act»), який поклав початок легалізації в Західній Європі штучного переривання вагітності (вже узаконеного на той час в соціалістичних країнах).
• 1968 — Почалося поетапне виведення союзних військ з території Чехословаччини.
• 1990 — На майдані Незалежності завершилося голодування студентів, які домоглися від Верховної Ради УРСР прийняття постанови про виконання їхніх вимог.
• 1990 — Офіційна дата виникнення бази IMDb (Internet Movie Database), найбільша на планеті база даних і вебсайт про кінематограф (тоді вона називалася «rec.arts.movies movie database»).
• 1991 — У СРСР з'явився оператор ГласНет, перший, як виглядає, оператор інтерактивного (у початковому варіанті — термінального) доступу до мережі Інтернет.
• 1996 — Аслан Масхадов стає прем'єр-міністром коаліційного уряду Чечні.

[ред.] Народились

• 1696 — Август ІІІ Фрідерік, король Польщі і курфюрст Саксонії з 1733 (†1763)
• 1727 — Джон Вілкс (John Wilkes), британський політичний реформатор, мер Лондонe.
• 1729 — П'єр Монсиньї, французький композитор, творець французької комічної опери («Дезертир»).
• 1734 — Орлов Григорій, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II.
• 1760 — Клод Сен-Симон, французький мислитель, соціолог, граф («Нове християнство»).
• 1770 — Енґель Йоган Християн, німецько-австрійський історик (†1814).
• 1796 — Оболенський Євгеній Петрович, декабрист, член Союзу благоденствування, повстанець на Сенатській площі, що поранив багнетом графа Мілорадовіча, сибірський просвітитель.
• 1804 — Надеждін М. І. російський критик, журналіст, історик, етнограф, філософ (†1856).
• 1806 — Корнілов В. О, російський віце-адмірал, герой Севастопольської оборони 1854—1855 (†1854).
• 1814 — Головацкий Яків Федорович, український поет, письменник, фольклорист (†1888).
• 1856 — Шокальський Юлій Михайлович, російський океанограф, президент Географічного товариства СРСР (1917 —1931 рр.).
• 1865 — Желіговський Люциан, польський воєначальник і політичний діяч.
• 1870 — Красиков Петро Ананійович, російський революціонер, перший прокурор Верховного Суду СРСР (1924 —1933 рр.).
• 1873 — Усачов Яків Григорович, основоположник науки про різання металів.
• 1873 — Чугаєв Лев Олександрович, російський хемік, засновник школи по хімії комплексних сполук.
• 1878 — Римський-Корсаков Андрій Миколайович, радянський музикознавець, філософ, редактор.
• 1903 — Гречко Андрій Антонович, Маршал Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1967 —1976).
• 1903 — Натаніель Вест (Nathanael West}, американський письменник («День сарани»).
• 1908 — Зак Галина, художниця.
• 1912 — Йоганн Павло I (до інтронізації —Альберто Лучиані), Папа Римський з 26 серпня по 28 вересня 1978 (один з найкоротших понтіфікатов за всю історію папства)
• 1913 — Лейманіс Олександр, латвійський кинорежіссер («Армія Трясогузки», «Слуги диявола»).
• 1915 — Артур Міллер (Arthur Miller), американський драматург. Був одружений на Мерілін Монро.
• 1918 — Гейворт Рита (справжнє ім'я Маргарита Кармен Кансино), американська актриса і танцівниця.
• 1923 — Уткін Володимир Федорович, учений у області машинобудування, академік РАН, президент Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського.
• 1933 — Скирда Юрій, художник кіно, режисер-аніматор (†1994).
• 1936 — Куліш Савва Якович, російський кинорежіссер («Мертвий сезон», «Залізна завіса»).
• 1936 — Драч Іван Федорович, український письменник, засновник Руху, депутат Верховної Ради («Соняшник», «Іду до тебе»).
• 1937 — Нонна Суржина, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.
• 1939 — Бломберг Костянтин, російський кинорежіссер («Пригоди Електроніка», «Чародії» і ін.).
• 1942 — Андріс Андрейко, латиський спортсмен, міжнародний гросмейстер з міжнародних шашок (1966), триразовий чемпіон світу, чотирикратний чемпіон Європи, восьмикратний чемпіон СРСР.
• 1949 — Оуен Артур, прем'єр-міністр Барбадосу (з 1994 року).
• 1956 — Мае Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.
• 1956 — Кен Морров (Ken Morrow), американський гокеїст, захисник «Нью-Йорк Айлендерс». Олімпійський чемпіон 1980 року, чотирикратний володар Кубка Стенлі. У 1980 році він протягом трьох місяців став олімпійським чемпіоном і виграв Кубок Стенлі, чого раніше не вдавалося нікому.
• 1959 — Франсиско Флорес, нинішній президент Сальвадору (з 1999 року).
• 1962 — Майк Джадж (Mike Judge), продюсер, актор, режисер, сценарист, композитор і аніматор; автор мультиплікаційного серіалу «Бівіс і Батхед» («Beavis and Butt-head»).
• 1974 — Емінем (англ. Eminem), американський реп-виконавець (справжнє ім'я — Маршалл Матерс).

[ред.] Померли

• 1740 — Ганна Іванівна (Ганна Іванівна) (*1693), російська імператриця (з 1730) з династії Романових, друга дочка царя Івана V і Праскеви Федорівни Салтикової, племінниця Петра I.
• 1836 — Кипренський Орест Адамович, російський художник, графік і живописець, майстер портрету.
• 1849 — Фредерік Шопен, знаменитий польський композитор і піаніст, представник романтизму в музиці.
• 1863 — Помяловський Микола (*1835), російський письменник.
• 1887 — Густав Кірхгоф (Gustav Kirchhoff), німецький фізик, що відкрив цезій і рубідій.
• 1893 — Пильчиков Д. П., громадський і культурний діяч, педагог (*1821).
• 1934 — Рамон е Кахал (Santiago Ramуn у Cajal) (*1852), іспанський фізіолог, гістолог, лауреат
• 1974 — Томотака Тадзака (Tomotaka Tasaka) (*1902), японський режисер.
• 1982 — Мішурін Олексій (*1912), український оператор і кинорежіссер («Королева бензоколонки»).
• 1994 — Холодов Дмитро (*1967), журналіст «Московського комсомольця», жертва замовленого вбивства.
• 1996 — Балик Ярослав (Jaroslav Balнk) (р. 1924), чеський режисер.

[ред.] Іменини

• Аммон, Вірінея (Вероніка), Володимир, Гаїй, Гурій, Давікт (Адавкт), Домніна, Евсевій, Елладій, Єрофій, Каллісфенія, Онісим, Павло, Проськудія (Просдока), Стефан (Степан), Фавст і Херімон.