Listeria
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Listeria | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення:Listeria.jpg Мікрофотографія СЕМ бактерії
Listeria monocytogenes. |
||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
||||||||||||
Listeria monocytogenes Listeria ivanovii Listeria innocua Listeria welshimeri Listeria seegligeri Listeria grayi Listeria innocua |
||||||||||||
|
||||||||||||
|
Listeria — рід бактерій, що містить шість відомих видів грам-позотивних паличковидних бактерій. Названий на честі Джозефа Лістера. Listeria — переважно грунтові бактерії, хоча і існують патогенні види, які проникають до організму людини черед харчові продукти. Серед них — L. monocytogenes, збудник лістеріозу та опортуністичний патоген людини і патоген жуйних тварин L. ivanovii.
Зміст |
[ред.] Структура генома
Зараз секвентировані геноми як Listeria monocytogenes EGD-e, так і Listeria innocua, і Listeria monocytogenes str. 4b F2365. Геном Listeria monocytogenes EGD-e складає 2 944 528 пар основ з 2853 відкритими рамками зчитування, і вмістом G+C 39 %. Геном Listeria innocua складає 3 011 209 пар основ з 2973 відкритими рамками зчитування, і вмістом G+C 37 %. Геном Listeria monocytogenes str, 4b F2365 складає 2905310 пар основ з вмістом G+C 38 %. Багато послідовновтей генів подібни до грунтової бактерії Bacillus subtilis. L. monocytogenes має одну круглу хромосому, а L. innocua також містить додаткову плазміду у 81 905 пар основ. Зараз в процесі секвентировання знаходяться ще два геноми, Listeria monocytogenes str. 1/2a F6854, і Listeria monocytogenes str. 4b H7858. Здатність Listeria населяти широкий ряд оточень співпадає з присутністю 331 гена, що кодує різні транспортні білки, охоплюючи 11,6 % геному L. monocytogenes. Listeria також має обширний репертуар регулятирних послідовностей, що займає 7,3 % від повного генома.
[ред.] Структура клітини та метаболізм
Listeria не утворює спор, є паличковидною, грам-позитивною бактерією, які існують індивідуально або формують короткі ланцюжки. Listeria можуть виробляти АТФ через повний дихальний ланцюжок, і мають декілька шляхів анаеробного дихання. Це співпадає з їх стилем життя як мікроеарофільного факультативного анаероба. Деякі види Listeria — внутрітинні патогени, які використовують полімеризацію актину клітин хазяїна для руху. Бактерії рухаються цитоплазму зараженої клітини, використовуючи хвіст, складений з актину.
[ред.] Екологія
Колонії Listeria маленькі, гладкі і блакитно-сірі. Температура оптимального зростання між 30 і 37 °C, але зростання може відбуватися при температурах у 4 °C, хоча триваліть покоління довша. Listeria широко розповсюджені всюди в навколишньому середовищі, населяючи грунт, залишки рослин, стічну і річкову воду, тваринні корма, свіже і замерзле м'ясо, м'ясопродукти, сире молоко, сир, і навіть тіло людини. Але вважається, що первинні житла є грунт і залишки рослин, де ця бактерія живе як сапрофіт. Listeria може виживати в багатьох екстремальних умовах, з якими вона стикається, наприклад високі концентрації солей, високий pH, і високі температури. Як хвороботворний, так і нешкідливі форми Listeria мають цю здатність. Listeria spp. також формує біофільми, які дозволяють їм прикріплятися до твердих поверхонь, де вони розмножуються і їх стає надзвичайно важко знищити.
[ред.] Патологія
Listeria monocytogenes — етіологічний агент лістеріозу. L. monocytogenes проникає у тіло людини через їжу, та може витримати звичайний процес заморажування. Він може викликати гостру хворобу в індивідуумах з пригніченою імунною системою і вагітних жінках. Listeria є внутріклітинним паразитом, де вона використовує актиновий апарат клітини для руху, може подорожувати через кровотік, як тільки вони проникають до нього через травний тракт. Після споживання зараженого продовольства, Listeria мігрує від кишкового люмена до центральної нервової системи і статевих оргенів. Клінічні проявління лістеріозу включають менінгіт, менінгоенцефаліт, сепсис, аборт, перинатальні інфекції і гастроентерит. Listeria здібна до інфікування макрофагів, які захоплюють патоген через фагоцитоз, або епітеліальні клітини, які заражабться, коли Listeria індукує зміни цитоскелету у продовженнях клітинної мембрани. Але навіть зі всіма проблемами, які Listeria може викликати у людини, вона зараз досліджується як вакцина проти раку через свою здатність індукувати природжений і адаптивний імунітет.
[ред.] Посилання
- Brockstedt Dirk G., Martin A. Giedlin, Meredith L. Leong, Keith S. Bahjat, Yi Gao, William Luckett, Weiqun Liu, David N. Cook, Daniel A. Portnoy, and Thomas W. Dubensky, Jr. Listeria-based cancer vaccines that segregate immunogenicity from toxicity. Proc Natl Acad Sci U S A. 2004 September 21; 101(38): 13832–13837
- Chae, Min Seok & Heidi Schraft. 2000. Comparative evaluation of adhesion and biofilm formation different Listeria monocytogenes strains. International Journal of Food Microbiology, 62: 103-111.
- Edelson, Brian T. & Emil R. Unanue. 2000. Immunity to Listeria infection. Current Opinion in Imunology, 12: 425-431.