Аерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аера́ція (грец. αηρ — повітря) — провітрювання, збагачення повітрям.

1) Аерація будинків — природна вентиляція приміщень, де повітрообмін виникає від різниці питомої ваги зовнішнього і внутрішнього повітря та від зниження зовнішнього тиску під впливом вітру. Аерація будинків широко застосовується в промислових спорудах; повітрообмін провадиться через отвори внизу і вгорі стіни або на даху.
2) Аерація води — вилучення а води шкідливих домішок (газів, іонів заліза, колоїдів тощо) способом дощування, каскадування, переміщування, продування, нагрівання і фільтрування. В біологічному очищенні стічних вод аерація води використовується для окислення органічних речовин і забезпечення киснем аеробних бактерій.

Аерація рідин відбувається під час очищення виробничих стічних вод від шкідливих домішок (гідроокису заліза, сірководню та інших хімічних сполук) перед викиданням у природні водойми, під час інтенсифікації процесів збагачення, буріння свердловин, відкачуванні води з допомогою ерліфта та ін. А е р а ц і я р і д и н и (напр., флотаційної пульпи) - процес насичення її повітрям, диспергування (подрібнення) повітря, рівномірний розподіл та перемішування в об’ємі рідини. Аерація рідини повітрям або будь-яким газом відбувається за допомогою компресора або іншого джерела стисненого газу й аератора для зменшення її густини й аерогідродинамічного тиску. Насичення може відбуватись у напірній, всмоктувальній лінії насоса або комбіновано, а також хімічним способом. Застосовується в гідротехнічних процесах (при очищенні вод тощо), а також при збагаченні пінною флотацією. А е р а ц і я б у р о в и х р о з ч и н і в здійснюється під час буріння свердловин для створення гідродинамічної рівноваги в системі свердловина-пласт і тампонування поглинаючих пластів, зниження гідродинамічного тиску на вибій і покращання його очищення, підвищення якості розкриття продуктивних пластів за рахунок буріння в режимі депресії тиску або рівноваги. Для утворення аерованих розчинів повітря (рідше природний газ, азот, гелій) і рідина з допомогою компресорів і насосів нагнітаються в бурильну колону до долота і далі до гирла свердловини, яке при цьому герметизується превентором, що обертається. Регулювання тиску на водогазонафтоносні пласти та стінки свердловини і попередження припливів (викидів) пластових флюїдів, обвалення нестійких порід забезпечується за рахунок зміни витрат рідкої і газової фаз і протитиску на гирлі свердловини.

3) Аерація ґрунту — газообмін ґрунтового повітря з атмосферним. Під час газообміну ґрунтове повітря збагачується на кисень, необхідний для дихання коренів рослин та мікроорганізмів, а приземний шар повітря — на вуглекислоту, яку використовують рослини в процесі фотосинтезу. Аерація ґрунту зумовлюється коливанням температури ґрунту й атмосфери, газовою дифузією між ними, зміною атмосферного тиску, діянням вітрів, періодичним зволожуванням і висушуванням ґрунту тощо. Найкраще відбувається аерація ґрунту, отже, й найкраще розвиваються рослини при наявності міцної дрібногрудочкуватої структури ґрунту.
4) У гірничій промисловості здійснюється при провітрюванні кар’єрів, у виробничих приміщеннях (напр., аерація аґломераційних і збагачувальних фабрик), а також у гідротехнічних процесах (відстійних басейнах шахтних, кар’єрних, стічних фабричних вод, системах підготовки бурових розчинів і ін.). Аерація будівель відбувається за рахунок різниці густин зовнішнього і внутрішнього повітря і впливу вітру на стіни і покриття будівель.