Алофан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алофан
[[Зображення:\|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір	блакитний, зелений, білий
Твердість за шкалою Мооса	3,0—3,5
Питома вага	1,87±0,20 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Алофа́н (рос. аллофан, англ. allophane, нім. Allophan, Kollyrit) — мінерал, водний силікат алюмінію непостійного складу, одночасно осаджений колоїд глинозему і кремнезему — m•Al₂O₃ n SiO₂ p H₂O.

Містить (%): Al₂O₃ — 40,5; SiO₂ — 23,8; H₂O — 35,7. Часто містить Fe₂O₃ (до 0,8 % в фероалофані), домішки МgO, СаО, К₂O, Na₂O, CuO, ZnO, P₂O₅, СО₂, SO₃. Аморфний.

Густина 1,87±0,20.

Твердість 3,0—3,5.

Колір блакитний, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний.

Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в корі вивітрювання разом з галуазитом, хризоколою, кварцом, карбонатами.

Розрізняють:

алофан-евансит (суміш алофану з еванситом);
алофан залізний (відміна алофану з Подольска, Московської обл., яка містить 25 % Fe2O3);
алофан-опал (суміш алофану з варисцитом);
алофан фосфористий (відміна алофану, яка містить до 8 % Р₂О₅), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).