Амортизація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амортизáція – процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою (наприклад, на видобуте вугілля). Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від початкової вартості об'єктів. Амортизаційні відрахування обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу. Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).25 відсотків амортизаційних відрахувань надходять до державного бюджету для фінансування структурної перебудови економіки.
Зміст |
[ред.] Приклади
[ред.] Амортизація основних фондів у гірничій промисловості
У гірничій промисловості амортизаційні відрахування на реновацію проводяться: для спеціалізованих будівель, споруд (в тому числі гірничих виробок), пристроїв, термін служби яких обмежений часом виїмки запасів корисної копалини, за потонними ставками; для інших видів основних фондів, термін служби яких визначається їх фактичною придатністю, за затвердженими нормами амортизаційних відрахувань на реновацію, що залежать від термінів служби. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і модернізацію в гірничій промисловості для всіх основних фондів нараховуються також за нормами амортизаційних відрахувань. Норми амортизаційних відрахувань на реновацію, а також на капітальний ремонт і модернізацію дорівнюють відношенню річної суми амортизаційних відрахувань до первинної (балансової) вартості основних фондів, виражаються у відсотках.
[ред.] Амортизація нафтових і газових свердловин
Амортизація нафтових і газових свердловин (рос. амортизация нефтяных и газовых скважин; англ. depreciation of oil and gas wells; нім. Abschreibung der Erdöl- und Erdgasbohrungen) – процес перенесення вартості свердловин на собівартість видобутих нафти і газу. Амортизаційні відрахування на повне відновлення газових і газоконденсатних свердловин проводяться за середніми нормами протягом 12 років; по нафтових, нагнітальних і контрольних свердловинах – протягом 15 років незалежно від фактичного терміну їх експлуатації. По свердловинах, тимчасово закон-сервованих в установленому порядку, амортизаційні відрахування в період консервації не здійснюються, те-рмін амортизації по цих свердловинах збільшується на період їх консервації. По ліквідованих свердловинах амортизаційні відрахування на повне відновлення про-довжують здійснюватися до повного перенесення початкової вартості на витрати виробництва.
УРЕ:
(нізньолат. amortisatio— погашення, сплата боргів) в економіці — процес поступового зношування осн. фондів і перенесення їхньої вартості на новий продукт або послуги, яка (вартість) відшкодовується спец. нагромадженнями в грошовому виразі (амортизац. відрахування). Для заміщення зношеної частини осн. фондів кожне підприємство систематично робить амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу осн. фондів. Амортизаційні відрахування включаються в собівартість продукції і реалізуються при продажу товару. Розміри відрахувань до амортизац. фонду зумовлюються тривалістю і характером використання основних фондів. В міру розвитку техніки, технології і організації виробн. тривалість і характер використання осн. фондів змінюються, у зв'язку з чим розміри відрахувань до амортизац. фонду (норми А.) періодично переглядаються.
В СРСР норми А. встановлюються в централізованому порядку для всіх галузей народ. г-ва і є обов'язковими для всіх підприємств і організацій.
Норма А. встановлюється залежно від строків служби осн. фондів з урахуванням їх капітального ремонту і модернізації. З 1959 окремо визначають: а) норми А. для повного відновлення осн. фондів і б) норми А, для часткового відновлення (капітальн. ремонту) і модернізації засобів виробництва. Для обчислення норми А. на повне відновлення використовується така формула:
де Нв — норма А. на повне відновлення; Всеред — середня відновна вартість; Лсеред — середня ліквідаційна вартість (вартість лому і демонтажу); Ап — амортизаційний період (строк служби осн. фондів). Норми для капітального ремонту і модернізації обчислюються за іншою формулою (див. Норми амортизації), 3 сум А., які щороку відраховуються відповідно до встановлених норм, одна частина надходить до Держбанку на спец, рахунок підприємства з цільовим призначенням на капіт. ремонт, а друга частина — до Будбанку на фінансування капіт. будівництва. В зв'язку з необхідністю обчислення собівартості продукції і збільшенням осн. фондів у колгоспах (реорганізація МТС, придбання техніки колгоспами) виникла практична потреба в амортизаційних відрахуваннях у колгоспах. На Україні такі відрахування здійснюються з 1958 в основному за нормами, прийнятими в радгоспах.
Правильне обчислювання А. є важливою умовою успішного планування собівартості продукції, визначення джерел і розмірів капіталовкладень у народ. г-во, здійснення розширеного відтворення осн. фондів. В умовах капіталізму амортизаційні відрахування не відповідають дійсному зносу основного капіталу, що використовується капіталістами для приховання фактичних прибутків.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- Маркс К. Капітал, т. 1 [відділи 6, 13], т. 2 [відділ 8]. К., 1954;
- Вопросы социалистического воспроизводства. М., 1958, с. 219—238;
- Методические указания по определению норм амортизационных отчислений и классификация основних фондов для исчислєния амортизации. М., 1959.
