Ашгабат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ашгабат (Ашгабад; туркм.: Aşgabat) — столиця Туркменістану.
Населення 695,3 тис. мешканців (2001).
Залізнична станція. Машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін.), харчова промисловість. Академія наук Туркменістану, 8 вузів, 4 театри. Музей образотворчих мистецтв, музей історії, історико-краєзнавчмй музей. Історико-культурний заповідник "Ніса".
Засноване у 1881 році. Після руйнівного землетрусу 1948 року відбудоване заново.
Колишні назви: Асхабад (1881—1919), Полторацьк (1919—1927), Ашхабад (1927—1992).
Місто поділяється на 3 райони:
- Азатлицький
- Копетдазький
- імені Президента Ніязова
[ред.] Історія
- 18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
- 1881 — засноване місто Асхабад
- 10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена Закаспійська область із центром в Асхабаді
- 26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю
- 1917 — прихід радянської влади
- 11—12 липня 1918 — Асхабадський бунт, повалення радянської влади
- 9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією
- 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк
- 7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області
- 27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку
- 1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу
- 1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський
- 1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр Ашхабадської області
- 1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат
УРЕ:
Ашгабат (з 1919 по 1927 -Полторацьк) — місто, столиця Туркм. РСР. 170 тис. ж. (1959). Розташоване біля підніжжя хребта Копет-Даг в Ашхабадському оазисі, за 40 км від держ. кордону СРСР з Іраном. Залізнична станція на лінії Красноводськ— Ташкент. Аеропорт. Повітряне сполучення з Москвою, Баку, Ташкентом, Фрунзе, Ста-лінабадом та обласними центрами Туркменії.
Засн. 1881 під назвою Асхабад як військ. укріплення і адм. центр Закаспійської області. Рад. влада встановлена в грудні 1917. 11—12 липня 1918 есеро-білогвардіиські банди захопили владу і утворили свій «уряд», на допомогу якому були послані війська англ. імперіалістів. 9 липня 1919 Рад. влада була відновлена. 17 липня 1919 Асхабад перейменовано в Полторацьк на честь комісара II. Г. Полторацького; до 1924 був обл. центром Туркестанської АРСР. З утворенням 1924 Туркменської РСР місто стало столицею республіки, 1927 йому присвоєно нац. назву Ашхабад.
Провідними галузями промисловості А. є легка (текст.), харч. і пром-сть будівельних матеріалів, що працюють на місцевій сировині. Головні підприємства легкої промисловості: шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, мебльова ф-ки; м'ясо- і борошномельний комбінати, макаронна, кондитерська, тютюнова ф-ки; винно-горілчаний з-д; металообр. з-ди: тепловозоремонтний, ремонту і виробн. с.-г. інвентаря, заводи буд. матеріалів, 2 склозаводи. Поліграфкомбінат, кінофабрика.
Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. До революції більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки Рад. влади місто було реконструйовано і впорядковано, але землетрус 1948 зруйнував А. Відбудова провадиться з урахуванням сейсмічності 1 — 3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драм, театр, будинок ЦК КП Туркменії та ін. В А. ун-т, Академія наук Туркм. РСР, мед., с.-г. ін-ти, 9 серед. учбових закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Міста Туркменістану |
|---|
| Абадан · Атамурат · Ашгабат · Байрамали · Балканабат · Берекет · Гарабогаз · Гумдаг · Дашогуз · Йолетен · Кенеургенч · Магданли · Мари · Сейді · Сердар · Серхетабат · Теджен · Туркменабат · Туркменбаші · Хазар · Шатлик |
