Берестечко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення

Берестечко

Основні дані

Регіон:

Волинська

Район/міськрада:

Засноване/перша згадка:

01.06.1445р.

Населення

1850

Площа:

1,98 км²

Поштові індекси:

45765

Телефонний код:

+380-XXX

Географічні координати:

??°??' пн.ш. ??°??' сх.д.

День міста

День Святої Трійці

Відстань

Найближча залізнична станція:

{{{станція}}}

До обл.центру:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

До Києва:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

Міська влада

Міський голова:

Шотік Микола Андрійович

Берестéчко - містечко Горохівського району Волинської області.

В його околицях 1651 року відбулася найбільша битва доби Хмельниччини. Берестечко… Скільки величі й козацької звитяги звучить у назві цього невеличкого волинського містечка, на межі з Рівненщиною, точніше – з Радивилівським районом. Берестецька битва 1651 року раз у раз оживає в пам’яті нащадків, щоліта, наприкінці червня – на початку липня, скликаючи до сіл Пляшева, Острів, Солонів тисячі паломників. Багато хто, користуючись нагодою, заїжджає і в саме містечко Берестечко, про яке Тарас Шевченко метафорично від імені поля битви писав-промовляв: «Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили».

У Берстечку ввжають: це несправедливо, що Державний заповідник «Поле Берестецької битви» мовби відділений від самого Берстечка, адже воно опинилося в іншій області. На жаль, ніхто не ставить там питання про перепідпорядкування містечка Рівненщині, навпаки – хочуть, щоб славнозвісні істричні поля з навколишніми селами відійшли до Волині. Навряд чи подібний переділ областей колись у недалекому майбутньому відбудеться, адже для екскурсантів адміністративно-територіальний поділ не відіграє жодного значення: за день, маючи в своєму розпорядженні транспорт, можна і на острові Журавлиха з його святими храмами та священним саркофагом побувати, і в урочища Монастирщина та Козакова Яма завітати, і в Берестечку всі варті уваги історичні пам’ятки оглянути.

А в Берестечку таки є що подивитися і чим перейнятися. Це, зокрема, масивний Свято-Троїцький костел, вивершений поляками у ХVII столітті на ознаменування своєї перемоги під Берестечком. На жаль, зараз на ньому вже неабияк позначилися вплив століть та відсутність належної реставрації. Кілька разів ніби й бралися за роботи, однак ентузіазм істориків згасав, а місцеве православне населення не надто цікавится долею католицького костелу, нехай навіть він із статусом пам’ятки старовини. Накрили бляхою, не затікає, не руйнується ще більше від дощів, – і то добре.

Вражає величчю православний Свято-Троїцький собор, зведений на початку ХХ століття на честь подвигу козацько-селянського війська. Після завершення розпочатої у 2000 році реконструкції він, як тут стверджують, стане одним із найбільших в Україні, принаймні «підріс» удвічі. Висота головного купола – понад 50 метрів. Сяє золотом хрест, його в гарну погоду видно за де¬сятки кілометрів. Нині активно оздоблюють зовнішні стіни собору. Місцеві парафіяни мають надію, що вже наступне храмове свято зустрінуть у повністю оновленому соборі. Між іншим, із знаменною подією 1651 року пов’язаний і храм XVIII ст. у розташованому поряд із Берестечком селі Кутрів. Є в Берестечку й каплиця святої Теклі (XVII ст.), присвячена пам’яті українських дівчат, які, не бажаючи потрапити в татарський полон, учинили заколот і врешті-решт загинули, є кам’яний стовп на могилі колишнього власника містечка князя Олександра Пронського (XVI ст.).
Від центру Берестечка – рукою подати до колишнього княжого літописного міста Перемиль з його древнім городищем (нині село). Раз побуваєш у цих місцях, як так багато розповідають шанувальникові минувшини, – і схочеться приїхати сюди знову й знову.

Утім, варто сказати й таке: Берестечко сьогодні мало чим нагадує місто, хоч і має такий статус – воно на другому місці ззаду за кількістю жителів в Україні (1800 чол.), після Угнева на Львівщині. Недавно в пресі промайнуло повідомлення: людей тут помирає утричі більше, ніж народжується, майже половина городян – пенсіонери. Пустують 70 хат. А між тим перед Другою світовою війною в Берестечку було 6700 жителів.

До війни тут працювали цегельний і вапняний заводи, водяний млин з олійни¬цею, маслозавод, хлібопекарня, шевські та кравецькі майстерні, виготовляли безалкогольні напої, консерви. У повоєнному 1946 році берестечківські майстри випускали вози, сани, кінську збрую, діжки, дерев'яні відра, столи, табуретки, дверні завіси, віконні руч¬ки, светри, жіночі хустки, рукавички, вироби із шкіри. Тут працювали лісопильний, цегля¬ний і вапнярний заводи, кузня, слюсарня, столярна і бондарна майстерні, млини, пе¬карня, олійниця, крупорушка. На водяному млині на річці Стир було встановлено гідрогенератор, який давав місту електроенергію. У 1960-х роках завод будматеріалів випускав черепицю і шифер. Занепад містечка розпочався 1959 року, коли воно перестало бути райцентром. (Не до теми: таке майбутнє може очікувати й Радивилів, якщо він перестане бути райцентром – а псевдореформатори в Києві, на жаль, мають щодо цього певні плани). Нині в Берестечку заводу «Волиньмаш», створеного на базі колишньої військової частини, по суті, вже нема. Возити із залізничної станції Горохів (за 30 кілометрів) метал, щоб зварювати з нього металоконструкції, невигідно. Правда, вдалося відродити плодоконсервний завод (фруктове повидло відправляють у Запоріжжя, Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ). Пущено м'ясопереробний цех фірми «Апетит» (ковбасні вироби, копченості). Працює невелика швейна фірма.

У Берестечку є середня шко¬ла, ПТУ, лікарня, психо-неврологічний інтернат, споживче товариство, комунгосп, лісниц¬тво, професійна пожежна команда, відді¬лення 2-х банків, бібліо¬тека, будинок культури, будинок школяра. У невеликому сквері – пам’ятники Богдану Хмельницькому і Тарасу Шевченку. Перший із них таки ходи вулицями цього поселення, другий, очевидно, оглядав поля Беретецької битви, згадав Берестечко у вірші «Ой чого ти почорніло…» і в містерії «Великий льох».

Жителі Солонева та інших сіл Радивилівського району, розташованих поблизу, знають Берестечко як значний торговельний центр. Нині тут є 34 приватних магази¬ни, барів та кафе, а ще – два гастрономи і два кафе споживчого товариства. Субота – базарний день. Привозять свої товари й крамарі з Радивилова, Бродів. А ще Берестечко знають як осередок мальовничої природи. Стир тут казково-чарівний, у ньому чиста вода, бо ж недалеко – витоки. Живлять цю річку й наші місцеві річечки Слонівка та Пляшівка. Далі русло Стиру повертає до Пляшевої, затим тягнеться до Луцька, там, звісно, вода вже не та…

[ред.] Додаткові джерела інформації:

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

	Населені пункти Горохівського району

Міста:	Берестечко • Горохів
Смт:	Мар'янівка • Сенкевичівка
Села:	Антонівка • Бережанка • Бистровиця • Богунівка • Борисковичі • Борочиче • Брани • Бужани • Буркачі • Ватин • Ватинець • Вільхівка • Волиця-Дружкопільська • Волиця-Лобачівська • Галичани • Гектари • Горішнє • Губин Перший • Гумнище • Десятина • Диковини • Діброва • Довгів • Дубова Корчма • Жабче • Жуковець • Журавники • Загаї • Звиняче • Зелене • Зеленолужне • Іванівка • Квасів • Ковбань • Козятин • Колмів • Колодеже • Красів • Крижова • Кумовище • Кутрів • Лемешів • Липа • Лобачівка • Марковичі • Маруся • Мерва • Мирків • Мирне • Мислині • Михлин • Наталин • Ниви-Губинські • Новий Зборишів • Новосілки • Новостав • Озерці • Охлопів • Ощів • Перемиль • Печихвости • Пильгани • Підбереззя • Пірванче • Піски • Полюхне • Пустомити • Рачин • Ржищів • Сергіївка • Сільце • Скабарівщина • Скірче • Скобелка • Скригове • Смолява • Софіївка • Старики • Старостав • Стрільче • Терешківці • Угринів • Уманці • Хмельницьке • Холонів • Цегів • Широке • Шклинь • Шклинь Другий • Ярівка